- Між Румунією та Україною все активніше розвивається співробітництво, які, на Ваш погляд, акценти, найбільше потребують уваги сторін?
- Румунія повністю підтримала цілісність і незалежність території і суверенітет (України - ред.), і, до речі, так відбувається весь час. До того ж, підтримуючи Україну, на війні на Сході гинули і представники румунської меншини, які боролися в перших рядах. Багато людей мертві, у порівнянні, скажімо, з іншими меншинами, які намагалися втекти під час війни, щоб уникнути участі у захисті вашої країни. Я вважаю, це - ключовий момент.
Але у наші дні є і деякі розбіжності, які виникають через обговорення нових законів - закон про освіту, закон про українську мову, дебати щодо громадянства. У тому числі і автокефалія української церкви - ми підтримуємо це. Але, з іншого боку, можуть бути побічні ефекти і деякі проблеми, особливо у меншин в Україні. Чи зможуть вони використати румунську мову в церковних службах - все це веде до двозначної ситуації, якщо хочете. Особливо, для румунської нацменшини.
Ми дивимося, як розвиваються переговори з цього напрямку. І якщо цей градус може бути знижений, і буде гарантія, що румунська меншина в Україні буде почута, я підозрюю, що відносини можуть перейти на більш глибокий рівень. Можуть бути стратегічні (відносини - ред.), у галузі оборони, наприклад, а не тільки там, де у нас є сьогодні.
- Тобто, сьогоднішню співпрацю можна оцінити, скоріше, як ситуаційну, але з перспективою стратегічного партнерства у майбутньому, вірно?
- Ні. Стратегічне означає, що ви дивитеся на деякі стратегічні напрямки. Ми сусіди, але у нас поки такого партнерства немає. Стратегічне партнерство означає наявність усіх рівнів - безпеки, оборони, другого рівня - в економіці, енергетиці і третього шару - що є людським виміром, партнерство між університетами і так далі. У нас цього немає, і ми не досягли стратегічного партнерства. Це питання, перш за все, зміцнення довіри, уникнення суперечностей, який між нами є.
Є проблеми, які необхідно вирішити і увійти у процес вирішення з повною відкритістю, щоб перейти до стратегічних відносин. Це означає, що насправді більше взаємодії, і я впевнений, що нам це потрібно, і я особисто буду підтримувати цю еволюцію.
- Які очікування у вас від виборів в Молдові, а потім в Україні?
- Що стосується Молдови, то там, в першу чергу, ми дивимося на свою національну оборонну стратегію, де сказано, що ми підтримуємо демократичний і проєвропейський курс розвитку Республіки Молдова. Наші очікування - мати проєвропейський парламент у Кишиневі, який зможе йти вперед, можливо, з більшою силою і швидкістю у напрямку реформ.
Що стосується України, я вважаю, що, передусім, ми чекаємо стабільності, і нам не хотілося б дестабілізації через вибори, які можуть бути організовані Росією. Звичайно ж ми підтримуємо ваш рух до ЄС і в НАТО, а й більшої уваги до наших спільних проблем, які існують. Ми сусіди, нам потрібно розвивати відносини. Ми знаходимося поруч, подобається нам це чи ні.
- Нещодавно посол Росії у Румунії Валерій Кузьмін звинуватив Бухарест у дестабілізації регіону. Як Ви оцінюєте риторику Росії проти Румунії, ще й у рік 140-річчя встановлення дипломатичних відносин?
- Відносини між Румунією та Російською Федерацією перебувають на дуже низькому рівні. У нас практично немає ні економічних відносин, ні комерційних, ні взаємодії на рівні ресурсів, і у нас не дуже хороші відносини на політичному рівні - це ефект життя. Більш того, подібні заяви, звинувачення часто лунають із боку всіх російських чиновників. Що я можу...?
Насправді, я впевнений: не публічно, а на дипломатичному рівні, пан Кузьмін уже був попереджений через це. Так завжди відбувається. Це не вписується у дипломатичну місію, і пан Кузьмін, до речі, уже не вперше робить дивні заяви у Румунії, які завжди можна пов'язати з інформаційною війною. Оскільки це суверенна позиція країни (РФ - ред.) від російського чиновника, ми відкидаємо їх по суті.
Усі ці заяви фальшиві, це все fake news і якісь катастрофи. Румунія - це бренд безпеки, і росіяни будуть нас у цьому (дестабілізації - ред.) звинувачувати? Росія, яка сприяє реваншизму проти своїх сусідів, порушує всі міжнародні правила і зобов'язання, у тому числі на пострадянському просторі, включаючи СНД, включаючи всі! Ніколи не може відкривати рот і говорити про це! Це просто велика купа металу і технологій, яка здатна лише завдати удар. Я не буду входити в цю дискусію, тому що це того не варто.
Ми вже знаємо Росію - це чемпіон з fake, це чемпіон інсинуацій і теорій змови. А пан Кузьмін був послом в Республіці Молдова, він там робив те ж саме. І, будучи призначеним у Бухарест, це був сигнал, що Росія не хоче хороших відносин, а хоче продовжувати вести інформаційну війну і хоче підробних новин на перших сторінках.
- Росія дуже сильна у Молдові і, до певної міри, це зберігається і в Україні. Чи має РФ будь-які шанси тут, у Румунії, на більш сильні позиції?
- Це різні речі. Я навіть не згоден у тому, що Росія сильна у Республіці Молдова. Ні. З точки зору впливу - так. Але з точки зору потенціалу, політики, зміни політики - ну, вона буде сильніше, якщо там буде проросійський президент (Ігор) Додон і соціалісти переможуть на наступних виборах (лютий 2018 - ред.). У цей момент буде більше (впливу - ред.), ніж зараз.
Що стосується Румунії... Я так не думаю. У них обмежені можливості у громадському просторі, і все. У принципі, та ж інформаційна війна - ця проблема може бути вирішена тут. Тому що Румунія є країною НАТО і тому що Румунія є старим сусідом Росії. Ми знаємо їх протягом століть, і ми знаємо, що слабка Росія - агресивна Росія, і оскільки Росія стає слабкішою і слабкішою, вона буде більш агресивною у майбутньому.
- Ми всі знаємо зараз про активність російських шпигунів у країнах НАТО, і не лише у Великій Британії, але і в країнах Балтії і так далі. Що Ви можете сказати про шанси російської розвідки в Румунії?
- Якщо ми знаємо про такі випадки, це означає, що розвідка НАТО втрутилася і заарештувала шпигунів і виставила їх. Справа не в цьому, йдеться не про активність розвідки. Справа у тому, щоб викрити - це внутрішні механізми Альянсу, і Румунія як член Альянсу дуже добре підходить для боротьби проти цього типу (загрози - ред.).
Росія намагається. Вона намагається весь час, вона може вкладати у це більше грошей і ресурсів, але це не означає, що врешті цього не станеться. Питання у тому, де ці дії можуть статися? І про це ніхто не знає. Існування шпигунів, перехоплення шпигунів, арешт шпигунів все ж означає, що система працює.
- Але як щодо Вашого експертного прогнозу, якщо ця діяльність буде більш вірогідною?
- Дозвольте мені не планувати напад Росії на мою країну. Ну, якщо ми хочемо подивитися на це - подивіться уважніше на те, що відбувається в Україні. І ми уважно дивимося. Погляньте на політичні вбивства, що відбуваються всередині України, в центрі Києва, проти осіб, які виїхали з Росії, або проти журналістів, які були проти Росії. Подивіться на вибухи військових складів. Це дуже непокоїть нас. Тому що це високі ризики і можливості.
Якщо ви подивитеся на Румунію, рівень здатності Росії пересуватися і робити будь-які дії для досягнення своїх цілей дуже низький. Так що ймовірність дуже низька. Але, це не означає, що її зовсім немає, і це не означає, що будь-які ризики можуть бути вичерпані. Існує висока здатність держави реагувати, запобігати або перехоплювати будь-який тип такої агресії, у тому числі за останній час, у тому числі на кордонах.
- Повертаючись до військових питань, після окупації Крим став просто величезною військовою базою. Наприклад, між Кримом і румунською Констанцою трохи більше тисячі кілометрів. Чи готова Румунія до нової ролі у зв'язку з викликами в Чорноморському регіоні?
- Ще раз, якщо ви хочете взяти роль, це означає, що інші приймають вашу роль. Що ми робимо - ми робимо для себе, на цей момент ми прагнемо поліпшити наші можливості, нашу підготовку або здатність боротися за нашу країну і захищати нашу країну. Якщо в якийсь момент є регіональна роль, яку хтось хотів би, звичайно ж, впевнений, що разом з сусідніми державами ми готові до дій, якщо хтось захоче нас прийняти. Якщо Україна хоче нас (з більш активною позицією - ред.), ще раз, - ми зможемо це зробити.
- Як румунське суспільство оцінює ситуацію в Україні? Чи можливо, що роль Росії недооцінюють?
- Я так не думаю, на інтелектуальному рівні це неможливо. У громадському просторі, у тому числі в засобах масової інформації, можуть бути відмінності. Якщо ви подивитеся на Румунію, тут люди, можна сказати, найкраще розуміють цю ситуацію, тому що ми сусіди з Україною, і ми дуже добре знаємо Росію. Утім, я не бачив інших думок зараз, крім тих впливів, які приходять за директивою. Ви знаєте - це Спутник, це Російські культурні центри та інші. Якщо з'являється якась така "думка", це означає, що хтось про це подбав. І ми знаємо, що це за центри, хто там сидить у цих центрах.
- Пропаганда?
- Робота! Деякі хлопці просто заробляють гроші. Але, ще раз, усі знають, чим вони займаються.
- Нещодавно було підписано угоду з Румунією про військові перевезення, які це відкриває перспективи?
- На сьогоднішній день - ніякі. Це просто відкриває можливість поставляти зброю в Україну, для підтримки, коли це необхідно. Але, поки що це віртуальна можливість. Поки що ми повинні робити до цього кроки - до стратегічної співпраці.