Після новорічної паузи коливання курсу гривні стало темою ля обговорення не лише у професійних економічних колах, але й у ЗМІ та українському суспільстві загалом. Що чекає на національну валюту та чи є ризики, що люди найближчим часом будуть "штурмувати" обмінники, УНН запитали у фінансового аналітика та економічного експерта Сергія Фурси.
Деталі
Він наголошує: нинішні зміни не варто описувати як рекордне зниження чи знецінення гривні, бо йдеться про короткострокову амплітуду, яка не змінює фундаментальної картини.
За словами експерта, першопричина коливань лежить у сезонності, яка проявлялася ще до повномасштабної війни.
У нас традиційно є сезонність. Механіка проста й давно відома фінансистам: наприкінці року бюджет "дозаливає" економіку гривнею через закриття програм і виплат, адже йдуть витрати плюс 13-та зарплата бюджетникам. У фінансові систему потрапляє багато гривень. Ну, і звісно, що частково вони йдуть на валютний ринок
Фінансовий аналітик підкреслює: підвищений попит на валюту на старті року в цьому контексті далеко не аномалія, а щорічний повторюваний сценарій.
Сергій Фурса також вертає увагу на те, що в Україні наразі НБУ - це головний режисер курсу. Тому останній тримається на тому, рівні на якому "його хоче бачити Нацбанк".
Звідси випливає дві важливі речі.
Перша: різкі "самовільні" стрибки курсу обмежені інструментами регулятора та обсягом резервів.
Наразі резерви Нацбанку на рекордному рівні
Друга: Нацбанк свідомо привчає ринок до ширших рухів, щоб не формувати ілюзію вічної стабільності.
НБУ обіцяв більшу амплітуду давати… щоб люди не звикали до того, що курс стабільний, бо це шкідливо
На пряме запитання, чи можна трактувати ситуацію з гривнею як старт нової курсоутворюючої політики фінансового регулятора Сергій Фурса відповідає однозначно:
Ні, це не початок нічого нового
Окремо експерт акцентує на тому, що наразі немає фінансової логіки прогнозувати базовий курс гривні на найближчі тижні, адже 2% зміни валютного курсу ні на що базово не можуть вплинути.
Продовжуючи тему прогнозів, Фурса відзначає, що, наразі за основний прогностичний критерій потрібно брати курс долара.
У нас орієнтир курсу рівня долар, а курс рівня євро через кроспакт долар-євро. Тобто євро для внутрішньої курсової логіки часто є похідною змін на парі EUR/USD
Валютний маяк до кінця року він окреслює так:
Беремо 44 гривні за долар, десь біля цієї відмітки. Потенційне послаблення гривні може бути від 42,3 до 44 гривень. У ситуації, що склалася, це радше плавна траєкторія, ніж обвал, але вона прямо підказує ринку: поступове послаблення в межах кількох відсотків може бути базовим сценарієм
Також Сергій Фурса звертає увагу на те, що для курсу критичним залишається не стільки торгівельний баланс чи паніка населення біля обмінників, скільки стабільність зовнішнього фінансового контуру. І тут риторика вже не про коливання "праворуч-ліворуч", а про чіткі межі.
Якби раптом зовнішня допомога зупинилася, (якщо Україна, наприклад, провалить програму МВФ) і враховуючи те, що до програми МВФ прив’язане все фінансування… Ми (йдеться про державу - ред.) не можемо собі допустити будь-яких рухів, які призведуть до втрати зовнішнього фінансування
На практиці для середньостатистичних покупців та українського бізнесу все, що відбувається з гривнею від Нового року, означає наступне: якщо очікуване річне послаблення курсу помірне, а гривневі інструменти дають високу ставку, мотивація "тікати в валюту" слабшає.
Саме тому Фурса радить українцям не бігти в обмінники, а ліпше подумати над придбанням за наявні гроші ОВДП, річна відсоткова ставка на які складає 16%. Бо, коли населення та бізнес не підсилюють валютний попит мотивацією придбати банкноти "про запас", регулятору дешевше утримувати керовану траєкторію, а курс менше реагує на інформаційні коливання.