Німецький виробник радарних комплексів Hensoldt долучився до проєкту зі створення пан'європейського антибалістичного щита Freyja. Німецька компанія і український виробник далекобійного озброєння Fire Point підписали відповідну угоду на полях однієї з найбільших виставок озброєння Eurosatory-2026 в Парижі, передає кореспондент УНН.
Німецька компанія Hensoldt є одним із провідних європейських виробників високотехнологічних радарних систем і вже давно співпрацює з Україною. Зокрема, радіолокаційні станції TRML-4D, які використовуються у складі зенітно-ракетних комплексів IRIS-T SLM, продемонстрували високу ефективність під час відбиття російських повітряних атак.
Минулого року компанія оголосила про масштабне розширення виробництва, тож очікується, що починаючи з наступного року Hensoldt зможе випускати близько тисячі радарів на рік. Це буде одним із найвищих показників серед виробників подібного обладнання.
Як розповіли в компанії Fire Point, проєкт Freyja створювався таким чином, щоб була змога інтегрувати в нього різні типи радарів, в тому числі й німецького виробництва. Радарні системи, щодо яких підписана угода, - це багатофункціональний TRML-4D, здатний одночасно виявляти та супроводжувати понад 1500 цілей на дальності до 250 кілометрів, а також SPEXER 2000 3D MkIII, призначений для виявлення та класифікації наземних, морських і повітряних цілей на малих висотах.
Зараз ми почнемо його (німецький радарний комплекс - ред.) об'єднувати з нашою ракетою, з ситуаційним центром, і отримувати команду від нього, від нашої ракети, направляти в зону, де вже сикер ракети зможе перехопити балістику
Підключення до Freyja німецьких радарних комплексів – один із головних етапів створення повноцінної системи ППО, яка здатна захистити Європу від балістики. Після цього проєкт зможе перейти до етапу випробувань та завершення створення антибалістичного щита.
У Fire Point зазначили, що всі компанії, з якими вони співпрацюють, проходять кілька етапів перевірки. Це і KYC-верифікація (обов'язкова процедура перевірки особи, яку використовують банки, фінтех-компанії), це перевірка через уповноважені органи, перевірка співробітників компанії та систем і способів обміну інформацією, чек щодо конфіденційності і деякі інші процедури, які є стандартними в сфері військового виробництва.
Основою системи Freyja є українська ракета-перехоплювач балістики FP-7.x, створена українським виробником Fire Point. Її називають аналогом американської системи Patriot PAC-3. Однак українські ракети значно дешевші, їх ціна близько 700 тисяч доларів за штуку проти 3,8 мільйона доларів за одну американську.
FP-7.x під час нещодавнього випробування досягла висоти польоту у 25 кілометрів, що співставно з показниками комплексу Patriot.
До Freyja, окрім німецьких радарів дальнього виявлення увійдуть також радар підсвітки та наведення Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт буде на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, які дозволять інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Обмін даними між усіма елементами комплексу здійснюватиметься через тактичний канал Link 16, стандартизований відповідно до STANAG 5516. Саме цей протокол має забезпечити інтеграцію Freyja до вже існуючої системи протиповітряної оборони України та інших європейських країн.
Якщо Україна побудує на базі своїх перехоплювачів панʼєвропейський антибалістичний щит - це дозволить забезпечити Україні свій оборонний бюджет тільки продажем ліцензій на ці перехоплювачі
За словами Дениса Штілермана, компанія демонструє, що Україна зараз вже не тільки отримує допомогу від партнерів, а й вже стала невід'ємною частиною європейської безпекової стратегії. "Ми можемо виробляти якісь достатньо складні речі у дуже великій кількості. І ми дуже швидко просуваємось, тому ми пропонуємо на зовсім нових засадах організувати європейську безпеку з приводу, наприклад, антибалістичного щита", - розповів Штілерман.
Нагадаємо
Раніше УНН повідомляв, що Freyja також може отримати шведські радари Saab Giraffe 4A та Giraffe 8A, а також французькі далекобійні радари Thales Ground Master 400. Чи використовуватимуться у системі виключно рішення Hensoldt поки невідомо.