"Для досягнення зазначеної мети річне зростання ВВП в Україні повинне перебувати на рівні не нижче 7%. При цьому, за оцінками МВФ, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку, ВВП нашої країни в цьому році, швидше за все, не перевищить рівень в 2,5-2,7%", - сказав УНН співрозмовник.
За його словами, позитивне зростання ВВП у другому кварталі 2019 року в 4,6% поки не є показовим.
Так, через те, що основними драйверами зростання економіки стали сільське господарство і роздрібна торгівля, дане зростання ВВП є скоріше ситуативним, нестабільним і за своєю природою неякісним, зазначив експерт. У свою чергу, приріст товарообігу в роздрібній торгівлі за 1-ше півріччя спровокований, у першу чергу, збільшенням коштів, що надходять від мільйонів українських мігрантів, які працюють за межами батьківщини.
Другою причиною, за словами Гарбарука, є ситуативне зростання зарплат всередині країни.
"Через те, що за останні роки з країни виїхало за різними оцінками в межах 5-8 мільйонів чоловік (а за песимістичними - 8-12 млн), ринок праці відчув велику нестачу в персоналі - особливо на рівні Line-Management і в меншому ступені Middle-Management. Відповідно власникам компаній доводиться піднімати рівень заробітних плат, щоб утримати співробітників від звільнення, з подальшою міграцією", - говорить експерт.
При цьому, за його словами, показником нестабільності зростання ВВП у другому кварталі може бути, наприклад, стан української промисловості.
"Додатково, істотним ризиком недосягнення виходу на показник щорічного зростання ВВП на рівні 7% є ситуація прогнозованої глобальної фінансової кризи в 2020 році у світі в цілому", - вважає Гарбарук.
З його точки зору, "торгова війна" між США і КНР, а також постійні дискусії про введення ввізних мит на товари з різних країн можуть привести до того, що кон'юнктура на світових ринках зміниться і потреба в сировині, як і ціни на нього, значно знизяться.
"З огляду на те, що економіка нашої країни на сьогодні за своєю суттю експортно-сировинна, - це може привести до зниження нашого експорту і значного зниження надходжень валюти в країну, що призведе в цьому випадку скоріше до глибокої економічної кризи національної економіки, ніж до її зростання на 7%", - підкреслив він.
"Крім ризику відсутності прямих іноземних інвестицій в країну на реально необхідному рівні - 10-12 млрд на рік - і ризику збереження національного "тіньового ринку" економіки на рівні 50%, в якому зосереджені десятки мільярдів доларів, ключовим ризиком невиконання заявленої мети є умови реструктуризації боргових зобов'язань України, проведених колишнім Міністром фінансів Наталією Яресько у 2015 році", - додав співрозмовник.
Він пояснив: за умовами проведеної Яресько реструктуризації, суми виплат залежать від динаміки зростання національного ВВП України. Відповідно, до 2040 року при темпі зростання від 3% країна повинна додатково віддавати кредиторам 15% від кожного відсотка приросту ВВП, а понад 4% – вже 40% від кожного додатково отриманого відсотка.
"Відповідно, збільшення зростання ВВП автоматично призводить до збільшення наших виплат іноземним кредиторам і, фактично, його нівелює! Саме тому терміново необхідні нові переговори з кредиторами і нові умови співпраці з ними. В іншому випадку ситуація з технічним дефолтом, в якому вже перебувала економіка країни в останні роки, перетвориться в фактичний - з усіма наслідками, що випливають", - підсумував експерт.
Нагадаємо, на думку прем'єр-міністра України Олексія Гончарука, економіка України може зрости на 40% за п'ять років за рахунок іноземних інвестицій, лібералізації економіки і зменшення ролі держави на ринках.
Водночас, МВФ погіршив прогноз зростання світової економіки.