Як мовиться в доповіді, кількість політичних в’язнів у Росії перевищила 230, а влада президента Володимира Путіна вдається до "дедалі ширшого набору законів, що спеціально розроблені для криміналізації актів повсякденного життя".
Серед окремих російських політв’язнів, згаданих у звіті, є й український кінорежисер Олег Сенцов, засуджений російським судом до 20 років позбавлення волі за звинуваченнями, пов’язаними з тероризмом, у перебігу процесу, що його правозахисники назвали абсурдним і політично мотивованим.
Політичні опоненти влади, активісти громадянського суспільства і журналісти перебувають під особливим ризиком – так само, як і українські активісти, релігійні й національні меншини, ЛГБТ-активісти, – всім їм у Росії загрожує потенційне переслідування за законами, що "дають правоохоронним органам можливість арештувати, затримувати й ув’язнювати будь-кого за їхнім бажанням", мовиться в документі.
"Цілеспрямованих зусиль із метою покарати в ширшому плані посадовців, відповідальних за переслідування політв’язнів, досі не було. Це має змінитися. Якщо для цих посадовців не настане серйозних наслідків, Кремль і далі буде вважати, що може діяти з цілковитою безкарністю", – заявляють автори доповіді "Політичні в’язні Кремля: просування політичного порядку денного шляхом придушення інакодумства".
Від 2012 року до кримінального й адміністративного кодексів у Росії додали цілу низку нових злочинів і правопорушень, мовиться в документі, серед яких: масова одночасна присутність у громадському місці, що спричинює порушення громадського порядку; злочинний наклеп; незаконне отримання державної таємниці; образа релігійних почуттів вірян; пропаганда нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх; публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії; свідоме розповсюдження неправдивої інформації про дії СРСР під час Другої світової війни; публічне паплюження символів російської військової слави; розповсюдження інформації про військові чи меморіальні пам’ятні дати, що містить неповагу до суспільства.
Особливу увагу в доповіді приділено двом законам – про "іноземних агентів" 2012 року, що вимагає від російських організацій спеціальної реєстрації в Міністерстві юстиції і спеціальних обов’язків, якщо вони отримують фінансування з-за кордону і займаються не визначеною конкретно "політичною діяльністю", і про "небажані організації" 2015 року, який да право Генеральній прокуратурі визначати організації як "небажані" і закривати їхню діяльність, якщо ця діяльність буде розцінена як така, що загрожує "обороні, безпеці чи конституційному ладові Росії".
Російський "Меморіал", який доклав зусиль для створення звіту, сам зазнає останніми роками дедалі більшого тиску з боку російської влади і правоохоронців, деякі його підрозділи були визнані "іноземними агентами", а кілька регіональних керівників засуджені за звинуваченнями, що, за словами правозахисників, були сумнівними і політично мотивованими. 25 квітня російське державне телебачення влаштувало новий напад на цю групу, звинувативши її у "зраді Росії" через те, що вона порушила тему репресій і "промивання мізків" російським дітям.
Нагадаємо, Велика Британія закликала Росію негайно звільнити затриманих кримських татар після нових обшуків у їхніх домівках.