ukenru
blokadniy-trimestr-scho-pereduvalo-rishennyu-rnbo-schodo-donbasu

Блокадний триместр: що передувало рішенню РНБО щодо Донбасу

 • 16334 переглядiв

Рівно три місяці тому в Україні заговорили про практичні дії для блокади на Донбасі. Що встигла пережити за цей час Україна, пропонує переглянути УНН.

Передісторія

Ветерани АТО 16 грудня минулого року заявили ультиматум сепаратистам: або розблоковуєте процес звільнення полонених, або за сім днів — “повна економічна блокада”.

За трохи більше тижня, 26 грудня, ветерани АТО заявили про початок блокади “Л/ДНР”.

Одним з перших відреагував заступник голови МінТОТ Георгій Тука. Він заявив про “відсутність довіри” до ініціаторів блокади.

Від слів — до діла

Перший редут на залізниці блокадники встановили 25 січня. У той же вечір зупинили перший потяг на Луганщині.

Тоді ж голова СБУ Василь Грицак повідомив, що у нардепів-учасників блокади є зброя. У поліції сказали, що слідчі оглянули місце блокади на Луганщині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У СБУ прокоментували блокування руху залізничного транспорту до та з Донбасу

Робота блокадників не припинилася. Уже 2 лютого вони організували пункт блокади на залізниці на Донеччині. У поліції тоді ж вказали, що озброєні люди перекрили рух на залізниці у Бахмуті.

Днем пізніше голова Донецької ВЦА Павло Жебрівський заявив про домовленості з активістами. У штабі блокади це спростували.

А вже 4 лютого у поліції повідомили, що нардеп-учасник блокади у Бахмуті вдарив поліцейського і цей факт зареєстрований до Єдиного журналу обліку.

Через кілька днів в активістів заявили, що 6 лютого “сталось побиття” блокадників біля Бахмута. У поліції сказали, що невідомі заблокували рух автотранспорту. Згодом через блокування автодороги відкрили провадження.

Згодом у штабі повідомили про перекриття шляхів на Костянтинівку.

Реакція влади

На фоні “розширення” зони діяльності блокадників влада почала діяти. Що починалося як ультиматум ОРДЛО задля прискорення звільнення полонених згодом стало чи не випробуванням для уряду. У розпал опалювального сезону було значно обмежено постачання вугілля для роботи ТЕС і ТЕЦ.

Прем’єр Володимир Гройсман 12 лютого попередив, що “вугільна блокада” може призвести до віялових відключень, згодом назвавши такі дії взимку злочином. Голова ВР А.Парубій також прокоментував торгову блокаду Донбасу.

Врешті, 15 лютого, Кабмін ухвалив рішення про надзвичайні заходи в енергетиці, яке почало діяти через два дні і через місяць було продовжено.

Уже 16 лютого на засідання зібралася і РНБО. Розглядали питання нейтралізації загроз для енергетики. Президент Петро Порошенко заявив, що учасники блокади шкодять державі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардеп заявив, що блокада на Донбасі — це простіше, аніж навести лад із “львівським сміттям”

У підсумку РНБО доручила правоохоронцям унеможливити блокаду критичної інфрастурктури в зоні АТО. Крім того, Кабмін мав невідкладно нейтралізувати загрози енергетичній безпеці України. Президент увів у дію це рішення РНБО.

Укренерго при цьому повідомляло, що запасів вугілля вистачить для безперебійної роботи до 20 березня.

Звітувала і Укрзалізниця. Галузь зазнала 53,5 млн грн збитків, повідомили там 15 лютого. Називалися і значно більші суми.

Відреагували і за кордоном. В ООН заявили, що блокада призведе до збитків та безробіття. У ЄС вказали на занепокоєння через блокаду на Донбасі. Схожу заяву зробили і США.

Поліція теж не сиділа, склавши руки. Зокрема, на Донеччині відкрили чотири провадження через блокаду.

Тим часом на Донбасі

Активісти у цей час продовжували перебувати на редутах. Казали про встановлення блокпостів на автошляхах.

Повідомляли і про чергові провокації. 17 лютого заявили, що редут у Бахмуті оточили силовики. Поліція ж вказала, що під час перевірки осіб зі зброєю у Бахмуті нардеп завадив провести огляд.

Другий “фронт”

Пов’язані з блокадою події розгорталися не лише на Донбасі. На вечір 19 лютого у штабі скликали віче на столичному Майдані. Його учасники рушили під АП, де заявили про намір залишитися на ніч. Вже згодом сталися сутички. Патрульній зламали пальці.

У цей вечір правоохоронці затримали низку людей. Згодом їх звільнили, а у поліції повідомили про адмінпротоколи щодо активістів.

В.Гройсман 20 лютого закликав усіх зацікавлених працювати разом над вирішенням пов’язаних з “вугільною блокадою” питань. Згодом у В.Гройсмана повідомили, що зустріч з блокадниками відбулася.

Уже 21 лютого під ВР зібрався мітинг. На акцію за блокаду на Донбасі вийшли близько тисячі людей.

Весняні зміни

27 лютого в ОРДЛО заявили, що з 1 березня запровадять “зовнішнє управління” на українських підприємствах, якщо блокаду не припинять.

У штабі блокади після заяви ОРДЛО сказали про відмову від переговорів з урядом.

Прем’єр тим часом сказав, що організатори блокування поставок вугілля підривають незалежність України. Голова МВС Арсен Аваков закликав АТЦ розібратися з питанням блокади Донбасу.

Ближче до “години ікс” — 1 березня — СБУ заявила, що бойовики планують використати блокаду для “націоналізації” підприємств.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СБУ повідомила, кому передадуть “націоналізовані” ОРДЛО підприємства

Уряд уже 1 березня ухвалив порядок переміщення товарів в зоні АТО. Документ набув чинності 14 березня.

Президент також прокоментував “віджим” українських підприємств в ОРДЛО.

4 березня Укрзалізниця повідомила про розблокування потяга на Луганщині. Поліція заявила про боєприпаси і тротил біля намету блокадників.

“Розгін” блокади у Кривому Торці

13 березня у штабі заявили про штурм на редуті у Кривому Торці. Згодом А.Аваков повідомив, що затримали більше 40 осіб. Голова СБУ В.Грицак заперечив силовий розгін. При цьому Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що готовий зареєструвати провадження від блокадників у разі підтвердження їх травм. Штаб 15 березня повідомив про відновлення роботи редуту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ю.Луценко назвав законні шляхи виходу із ситуації з блокадою на Донбасі

Акції у центрі Києва 2.0

Люди зібрались на столичному Майдані через “розгін” блокади. Згодом вирішили піти під АП. Акції протесту розпочалися у регіонах: Луцьк, Рівне, Вінниця, Чернівці, Черкаси та інші.

Зранку наступного дня В.Аброськін заявив, що усіх 45 затриманих на “редуті” відпустили, повідомивши і про розкрадання вантажу із блокованого поїзда.

Днем пізніше у Києві зібралися більш як півтисячі людей на “Марш добровольця”. Під час акції активісти закидали камінням вікна офісу. Згодом почали громити відділення банку.

На припинялася активність і на Донбасі. Поліція повідомила, що 14 березня на в’їзді у Слов’янськ між активістами блокади, серед яких був і нардеп В.Парасюк, та правоохоронцями сталася сутичка. Тоді постраждало семеро поліцейських.

Президент засудив дії В.Парасюка. В.Аброськін закликав ГПУ притягти до відповідальності нардепа. У ГПУ також відреагували.

РНБО реагує

Уже 15 березня у Києві відбулося засідання РНБО. Рада вирішила припинити переміщення вантажів в зоні АТО через захоплення підприємств. 

Президент же заявив, що так звана блокада “знищила Україну на Донбасі”.

П.Порошенко уже 16 березня увів у дію рішення РНБО. Мінфін оцінив збитки від блокади у 1,3% ВВП.

А тим часом блокада продовжується.

Українські Національні Новини

Політика