Вона нагадала, що АМКУ займається дослідженням ринку соняшникової олії з 2016 року.
“Комітет кожного року зазначав, що на ринку є олігополія, яка характеризується домінуванням двох основних гравців. А отже, існує потенційний ризик того, що вони можуть домовлятися щодо рівня зростання цін”, — поінформувала вона.
Знає АМКУ і про проблему щорічного зростання цін на внутрішньому ринку на тлі зниження цін експорту, додала Ізотова. Про це Комітет, серед інших, інформувала Українська асоціація постачальників торговельних мереж, нагадує фахівець.
“Але результатів досліджень, зустрічей, обговорень тощо не має. Як і немає висновків АМКУ стосовно того, що саме призводить до щорічного зростання ціни — зловживання монопольним становищем чи змова учасників ринку та на якому етапі — виробництва чи реалізації. Або можливо виключно об’єктивні фактори визначають щорічні цінові коливання”, — підкреслила вона.
АМКУ має величезний масив інформації та можливість встановити наявність чи відсутність в діях учасників ринку порушень конкуренційного законодавства, переконана Ізотова. Однак, ігнорує проблему, що дає право ринку продовжувати та навіть посилювати зростання цін, констатувала експерт.
Не бентежить АМКУ і диспропорція цін на олію вітчизняного виробництва в Україні і за кордоном, продовжила Ізотова.
“Якщо національним компаніям вигідно (прибутково) здійснювати зовнішньо-економічну діяльність з експорту олії за меншою ціною, то відповідно постає питання, що впливає на необхідність підвищення ціни для вітчизняного споживача?”, — коментує фахівець.
Ймовірною причиною такої диспропорції може бути те, що за кордоном виробник зазнає значної конкуренції та вимушений ставити нижчу ціну, щоб його олія продавалася, припускає експерт.
“А в Україні — два виробники контролюють левову частину ринку, не зазнають значної конкуренції, що дозволяє їй продавати свою продукцію за вищими цінами”, — резюмувала вона.
В контексті
У 2018 році в АМКУ заявили, що ринок олії в Україні контролюють дві компанії: “Кернел-Трейд” з часткою у 35% ( монопольне положення) та ДП “Сантрейд”.
“Кернел” відомий своїми брендами “Чумак”, “Щедрий дар” та “Стожар” (21%). Проте жодних офіційних рішень і протидії з боку відомства досі немає.
У серпні в Мінекономіки проведена зустріч з виробниками олії, за результатом якої “Кернел” пообіцяв знизити ціни на соціальні (маловідомі) бренди. Натомість ціни на відомі бренди підвищив. Так, пляшка “Стожар” зросла одразу на 11 грн і тепер коштує 75,21 грн замість колишніх 63,8 грн. Вартість олії “Чумак” та “Щедрий дар” не змінилась.
Деякі експерти прогнозують, що вартість пляшки олії восени може перетнути психологічну позначку у 100 грн.
Тим часом засновник “Кернел” Андрій Веревський не приховує, що свої статки формує завдяки високим світовим цінам і відсутності конкуренції на ринку.
“Не дивлячись на значну волатильність, світові ціни на соняшникову олію в 2020 ФР були вище, ніж рік тому, що позитивно вплинуло на прибуток українських фермерів і переробників. А з огляду на рекордний урожай насіння соняшнику в Україні в 16,5 млн тонн в поєднанні з незначним зростанням потужностей з переробки, конкуренція між переробниками олійних насіння знизилася, що дозволило „Кернел“ забезпечити високу рентабельність по EBITDA в розмірі 100 доларів на тонну проданої соняшникової олії”, — зазначив він.