Мантра про посилення охорони: як з року в рік Міноборони обіцяє убезпечити арсенали боєприпасів

Мантра про посилення охорони: як з року в рік Міноборони обіцяє убезпечити арсенали боєприпасів

Київ  •  УНН

 • 30505 перегляди

Починаючи з 2014 року ми багато разів чули про надлюдські зусилля з охорони арсеналів та складів зброї та боєприпасів 

КИЇВ. 11 жовтня. УНН. Вибухи на арсеналі боєприпасів поблизу Ічні у Чернігівській області не стали такою вже несподіванкою. Ще рік тому експерти звертали увагу на порушення, виявлені на цьому арсеналі, які могли мати негативні наслідки. Проведена перевірка складів виявила прогалини в охороні. Хоча Міноборони неодноразово заявляло про посилення охорони арсеналів та складів зброї та боєприпасів. УНН вирішив нагадати, як це було.

Заяви про посилення охорони за кілька років уже перетворилися на своєрідну мантру представників Міноборони та Генштабу ЗСУ. Підставами для підвищення рівня безпеки на військових об’єктах ставали загрози розкрадання або ж диверсій, які у свою чергу визнані основними причинами вибухів на артскладах за останні роки.




Балаклія


23 березня 2017 року на складі боєприпасів у місті Балаклія, що на Харківщині, сталася пожежа. Боєприпаси від вогню детонували кілька днів. Пошкоджені будинки, постраждалі та сума збитків, що перевищила 200 млн грн.

Новоянисоль


У Донецькій області під Маріуполем 22 вересня 2017 року на складах боєприпасів у районі села Новоянисоль пролунали вибухи. Міноборони повідомило, що довелося евакуювати особовий склад військової частини. В Оперативному командуванні “Південь” заявили, що пожежа і детонація боєприпасів не загрожують життю місцевих жителів і військовослужбовців ЗСУ.

Калинівка

26 вересня 2017 року у Калинівці розпочались вибухи на одному з найбільших складів боєприпасів ЗСУ. З Калинівки та навколишніх сіл евакуювали близько 30 тисяч осіб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комітет нацбезпеки: керівник Генштабу зняв охорону складів в Калинівці

На арсеналі зберігалось 188 тисяч тонн боєприпасів. Серед них — ракети системи залпового вогню “Смерч”, “Ураган” і “Град”. На щастя, до них вогонь не дістався. Внаслідок вибухів двоє людей дістали травми.


До цього...

Сватове

29 жовтня 2015 року у Сватовому Луганської області загорілися військові склади, де зберігалося майже 3,5 тисячі тонн боєприпасів. Вогонь лютував добу, снаряди розліталися на відстань до 4-х кілометрів від епіцентру загоряння. За даними ДСНС, 4 людини загинули, 16 отримали поранення. Причиною пожежі на артскладі у ГПУ назвали недбалість посадових осіб.

Кривий Ріг

20 березня 2014 року у Кривому Розі загорілися військові склади з танками, повністю заправлені паливом і з повними боєкомплектами. Тоді згоріли два танки Т-64. Обійшлось без постраждалих.

А до цього Бахмут (колишня назва - Артемівськ), Новобогданівка, Лозова та безліч дрібних, на фоні вибухів, інцидентів з розкраданням боєприпасів, зброї та військового майна.

І кожного разу чиновники від оборони заявляють, що посилять охорону та заходи безпеки на складах, арсеналах та інших військових об’єктах, де зберігається зброя та боєприпаси. Заяви чиновників були підкріплені бюджетними коштами. Так, після вибухів у Калинівці та Балаклії тодішній офіцер управління зі зв’язків з громадськістю ЗСУ Владислав Селезньов повідомив, що у 2016 році на охорону складів було виділено 56,2 млн грн, а у 2017 році - 92,3 млн грн.

Після вибухів на арсеналі у Чернігівській області міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що останні два роки з бюджету держави виділяється по 400-500 млн грн на зміцнення арсеналів! Полторак додав, що планується збудувати в Україні 15 покращених сховищ.

Ми вибрали три арсенали, де зараз проводяться роботи: Цвітоха, Калинівка, Богданівка. На Цвітосі ми почали будівництво залізобетонних сховищ, їх там уже 34 майже готово. Зараз починається будівництво на Калинівці і Богданівці. У цьому році ми плануємо побудувати 15 таких сховищ”, — зазначив Полторак, водночас зауваживши, що навіть у випадку, якщо щорічно виділятиметься на їх будівництво 500 млн грн, роботи триватимуть 15 років.

А як бути весь цей час? Чи залишиться, що зберігати у цих сховищах? І чи будуть ці сховища такими захищеними, як обіцяє міністр? І чи не найголовніше - як бути з горезвісним людським фактором?

Дещо про людський фактор та оленів на арсеналах

Наприкінці жовтня 2017 року Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, відповідаючи на запитання щодо перебігу розслідування вибухів на військових складах, заявив, що охорона складів нікчемна. Крім того, він повідомив, що військові прокурори перевіряють ті військові склади, що ще залишилися. Принаймні намагаються перевірити...

"За розпорядженням начальника Генерального штабу було заборонено пускати військових прокурорів на територію військових частин", - наголосив він.

При цьому “військові прокурори знайшли оленів, корів на найбільших, які залишилися, військових складах”.

Якщо ж говорити, наприклад, про Калинівку, то слідство встановило, що Генштаб зекономив на охороні - не заповнивши 17 вакансій.

"Економія на 17 чоловіках охорони (артскладів у Калинівці — ред.) уже вилилася КМУ у 100 млн грн для відновлення 16-и повністю зруйнованих і пошкоджених 2 тис. будинків",- сказав Матіос, додавши, що запас боєприпасів, який згорів, неможливо поновити, тому що він не випускається в Україні.

Також тоді була озвучена заробітна плата охоронців таких складів: 4 тисячі гривень. А на самих складах часто-густо встановлена пожежна сигналізація зразка кінця 80-х років минулого століття...

Тож виникає риторичне питання: чи варто нам будувати бетонні сховища, якщо ми все одно забудемо зачинити двері?