Рік уряду В.Гройсмана: що сталося в країні за цей час

14 квітня 2016 року. Верховна Рада голосує за новий уряд. Він приходить на заміну кабінету Арсенія Яценюка, який серед іншого запам’ятався міністрами-“легіонерами”. Прем’єр-міністром затверджують Володимира Гройсмана. Загалом він приводить з собою кабінет з 22 урядовців, обравши собі шість заступників.

“Я думаю, що цей уряд має шанс стати урядом народної довіри, стати урядом справжніх професійних людей і стати урядом, ключовим показником ефективності якого буде зростання якості життя українців”, — заявив тоді Володимир Гройсман.

У кабінеті В.Гройсмана з’являється низка нових позицій. Зокрема, в уряді ввели посаду віце-прем’єра з євроінтеграції. Створено нове міністерство — з питань тимчасово окупованих територій.

Декілька урядовців мають “вінницьке” минуле. В.Гройсман кілька років був мером Вінниці. У свій кабмін нинішній Прем’єр привів з собою з цього регіону в центральній Україні, зокрема, Андрія Реву, який очолив Мінсоцполітики, одного з віце-прем’єрів — Володимира Кістіона.

Декілька міністрів залишилося з уряду попередника, дехто просто змінив позиції.

Крім того, в уряді В.Гройсмана досі є один в.о. міністра - очільниця МОЗ Уляна Супрун. Хоча В.Гройсман і пообіцяв внести до ВР кандидатуру міністра охорони здоров'я після її визначення коаліцією.

Низка рішень кабінету В.Гройсмана запам’яталися найбільше. Одне з них — встановлення єдиної ціни на газ у 6879 грн за 1 тис. куб. м, що спровокувало зростання рахунків у платіжках українців, інше — підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн.

Також уряд вчасно за законом подав проект Держбюджету на 2017 рік. І хоч голосування за нього не проходило “під ялинку”, але нічні “посиденьки” у Раді під час його затвердження таки влаштували.

Крім того, В.Гройсман декларував у своїй програмі “прозору приватизацію державних підприємств”. За наведеними Фондом держайна даними, у 2016 році планувалося отримати від приватизації 17,1 млрд грн. Найбільша частка у 77% або 13,175 млрд грн належала АТ “ОПЗ”. Решта — обленерго (22% або 3,825 млрд грн) та інші об’єкти (1% або 100 млн грн). При цьому, як прозвітував ФДМУ, торік було продано державного майна лише на 189 млн грн. АТ “ОПЗ” продати не вдалося. На підприємство навіть знижували ціну - на половину. Не пройшов продаж і обленерго. Уряд України затвердив новий перелік 282 державних підприємств до приватизації у 2017 році, повідомили у Фонді держмайна.

Також у програмі уряду декларувалося “запровадження ефективної системи подання та оприлюднення декларацій” посадовців, моніторингу їхніх доходів та витрат. Система запрацювала у рік роботи В.Гройсмана, проте, не без проблем. Старт е-декларування відтерміновувався, виникали проблеми з роботою відповідного реєстру. Встигло пройти дві хвилі декларування. Друга хвиля завершувалася “голосно”. Як і за першої хвилі, реєстр давав збої, В.Гройсман навіть порадив піти у відставку керівництву НАЗК, у віданні якого перебуває робота з е-деклараціями. Утім, Агентство досі працює і уже прозвітувало про початок перевірки декларацій топ-чиновників.

Не вдалося запустити роботу Державного бюро розслідувань. Кандидати у голови відомства “застрягли” на етапі конкурсу.

У сфері охорони здоров'я одним із рішень стало запровадження програми відшкодування вартості ліків "Доступні ліки". Утім, як засвідчив експеримент, у столиці ця програма з 1 квітня не запрацювала.

Загалом, за даними видання “Слово і діло”, яке займається моніторингом виконання обіцянок посадовців, кабмін В.Гройсмана встиг виконати близько третини обіцянок — 27,2%. При цьому особисто Прем’єр-міністр за рік на посаді голови уряду виконав трохи менше, ніж третину обіцянок — 29,4%.

Найпродуктивнішими міністрами уряду В.Гройсмана, за версією Комітету виборців України, стали міністр регіонбуду Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр культури Євген Нищук, міністр освіти Лілія Гриневич та міністр оборони Степан Полторак. Саме законопроекти, розроблені їхніми міністерствами, найчастіше приймає Верховна Рада. Рада приймає в середньому 50% законопроектів, розроблених МЗС, 38% — Мінрегіонбуду, 33% — Міносвіти та Мінкультури, 31% — Міноборони.

Антилідерами рейтингу є міністр економрозвитку Степан Кубів та міністр соцполітики Андрій Рева. Саме ці міністерства подали найбільше законопроектів, однак менше 20% з них стали законами.

При цьому, за даними Комітету виборців, лише кожен п’ятий урядовий законопроект стає законом. Із 261 законопроекту, внесеного урядом Володимира Гройсмана (період із квітня 2016 року по березень 2017 року), 50 було прийнято в цілому або 19%. Ще 16 законопроектів прийнято в першому читанні, йдеться у дослідженні КВУ.