Шпигунський скандал у Європі: уряд Німеччини хоче прояснити роль Данії

Деталі

Офіційний представник уряду ФРН Зайберт заявив, що вони "зв'язуються з усіма відповідними національними та міжнародними органами, щоб перевірити інформацію".

Водночас, після того, як стали відомі нові подробиці про масштаби прослуховування високопоставлених німецьких політиків з боку секретних служб дружніх держав, німецька "Вільна демократична партія" закликала вжити термінових заходів. "Такій поведінці не повинно бути місця серед західних партнерів і особливо серед країн-членів ЄС", - заявив у понеділок агентству AFP член Бундестагу, представник ВДП Бенджамін Штрассер. Федеральний уряд повинен тепер працювати над "зобов'язуючою угодою про заборону шпигунства між Європейським Союзом і США", вважають у ВДП.

Штрассер назвав повідомлення про шпигунство за європейскими політиками "тривожними". В інтерв'ю AFP він сказав: "Ще раз ясно, що нам потрібна більш скоординована безпекова політика в Європі".

В інтерв'ю NDR, WDR і SZ ще один німецький політик, колишній лідер опозиції Пеер Штайнбрюк, якого, за повідомленнями, теж прослуховували, сказав, що він дізнався про прослуховування його тільки з цього розслідування. "У політичному плані я вважаю, що це скандал", - сказав Штайнбрюк.

Напередодні федеральний уряд заявляв у коментарі Tagesschau, що не знав про шпигунство за провідними членами уряду. Представник уряду повідомив на запит: "Предмет вашого дослідження став відомий канцлеру по вашому запиту". Окрім того президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, якого, за повідомленнями, теж прослуховували, напередодні також заявив, що йому "нічого не відомо" про можливе стеження з боку данської секретної служби.

Контекст

У неділю низка ЗМІ в Німеччині, Данії, Швеції повідомили про те, що данські спецслужби допомагали АНБ стежити за європейськими політиками. Скандал почався ще в 2013 році, коли тижневик Spiegel оприлюднив викриття колишнього співробітника ЦРУ Едварда Сноудена. Відтоді історія обростала все новими подробицями — з’ясувалося, що американська розвідка протягом багатьох років стежила за тисячами цілей в Європі, прослуховувала громадян ФРН і навіть декілька разів підключалася до телефону канцлера Ангели Меркель.

У листопаді минулого року також стало відомо про факти шпигунства на шведських оборонних підприємствах з боку АНБ: моніторинг здійснювався з американської бази в Данії. Інтерес для розвідки представляли шведська SAAB і датський концерн Terma. За даними журналістів, АНБ забезпечило собі доступ до оптоволоконних кабелів і комп’ютерного центру в Амагері, що дозволило відстежувати трафік даних Нідерландів, Норвегії, Франції, Німеччини, датських політичних інститутів і “шведських військових”. За деякими даними, одним з об’єктів шпигунства була програма шведського багатоцільового винищувача 4-го покоління “Гріпен”.