Мовний омбудсмен пояснив, які сфери мають перейти на українську мову з 16 січня

“Варто пам’ятати, що вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо”, - наголосив Кремінь.

За його словами, українською має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. При цьому він зауважив, що інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

“У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою, споживачеві доцільно, насамперед, звернутися до працівника відповідної установи з проханням обслуговувати його українською, до менеджера або вищої керівної посадової особи, з проханням виправити ситуацію, зафіксувати порушення у книзі скарг. Кожен громадянин також може скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови, направити її письмово або електронною поштою на адресу Уповноваженого. При цьому важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення”, - розповів Кремінь.

Нагадаємо, мовний омбудсмен Тарас Кремінь нагадав депутатам місцевих рад, якою мовою потрібно говорити.

Додамо, що з 16 січня 2020 року набула чинності стаття закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

А уже з 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову, обслуговування будь-якою іншою мовою може здійснюватися лише на прохання клієнта.

Відзначимо, що порушення таких норм означатимуть для закладів адміністративні штрафи - від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 11 900 грн). Ці зміни набудуть чинності лише у липні 2022 року.