Українські аграрії консолідували свою позицію щодо кліматичної політики України

Головною темою круглого столу були виклики та ризики, які ставить перед державою та підприємцями Другий Національно визначений внесок України (НВВ2) в межах Паризької угоди. Під час зустрічі учасники дійшли згоди у консолідації позицій агробізнесу в питаннях кліматичної політики України.

“ЄЗК не є багатостороннім договором, програмою екологічної допомоги ЄС чи будь-якою іншою "цукеркою“, яка чекає на Україну. Це передусім внутрішня політика ЄС. Головна мотивація Євросоюзу у його впровадженні — навіть не екологія, а переорієнтація своєї економіки на "зелені“ рейки. Green Deal керується інтересами виключно країн ЄС. У той же час, вимоги ЄЗК примушують торговельних партнерів Євросоюзу підвищувати їх власні кліматичні зобов’язання. Це робиться, щоб уникнути конкуренції з боку менш обтяжених кліматичними вимогами експортерів з третіх країн та запобігання "вуглецевого перетоку“, коли підприємства почнуть переносити свої вуглецево інтенсивні виробництва за межі ЄС і таким чином призводити до деіндустріалізації Євросоюзу”, — відзначив керівник Брюсельського офісу UBTA Назар Бобицький.

У своїй аналітичній доповіді Бобицький нагадав про комбінований сценарій НВВ2 Міндовкілля, згідно з яким Україна до 2030 рік має зменшити викиди парникових газів до 28% у порівнянні з 1990 р. Водночас, держави ЄС ставлять собі за мету зменшення викидів на 55%, тобто до 45% відносно 1990 р. Але, враховуючи деіндустріалізацію за часи незалежності, Україна сьогодні навіть випереджає частину країн ЄС зі зменшення викидів вуглецю, тому амбіції Міндовкілля виглядають невиправданим тягарем для економіки.

Він також зазначив, що, за оцінкою комбінованого сценарію Міндовкілля, потреба в інвестиціях для подібного “зеленого” переходу — 245 млрд євро до 2030 р., у т.ч. 6,6 млрд євро для агросектору. Уряд планує виділити на ці процеси лише 5%, решта впаде на плечі українського бізнесу. На противагу цьому, Євросоюз вже почав активно залучати у проекти ЄЗК кошти з Recovery Instrument (стабілізаційний пакет допомоги на суму 750 млрд євро для протидії коронавірусу в ЄС).

Подібні невідповідності свідчать про необдуманий “радикалізм” профільного відомства. Аналітики UBTA та представники аграрних асоціацій підкреслили, що реалістичний НВВ2 потребує якісного обґрунтування економічних розрахунків, зокрема чіткого пояснення, з яких джерел приватний сектор має брати кошти на виконання амбітних планів Міндовкілля. Кабінет міністрів повинен проявити тверезий і зважений підхід, підключивши до доопрацювання НВВ2 інші відомства, а також бізнес. В іншому випадку, українські виробники повинні вимагати перегляду параметрів НВВ2.

“Ми повинні відштовхуватися від думки, як нам створити свій власний український реалістичний Green Deal. У бізнес-середовищі України є хороші експерти, які готові допомогти уряду адаптувати Європейський зелений курс до наших умов”, — розповів генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

“На сайті Міндовкілля є цікаві сценарії із моделями та цифрами, але що буде, якщо порівняти їх з аналогами у ЄС. Наведу хороший приклад: сьогодні в Україні використання азотних добрив є на рівні 42 кг азоту на 1 га землі. Для порівняння, в одному з драйверів ЄЗК Німеччині — 120 кг на 1 га. Інший приклад: у тій же Німеччині у 1990 р. було 88 млн т викидів CO2-екв. в сільському господарстві, які в 2018 році знизились до 73 млн т, тобто лише на 17%. Ми ж в Україні за цей час зменшили викиди парникових газів на 50%. Безпосередньо у німецькій стратегії вказано, що зменшити с/г викиди дуже важко. Якщо порівнювати плани наших держав у майбутніх викидах CO2 на гектар, Україна має чомусь в 5 разів більш амбітні цілі, ніж надпотужна Німеччина”, - додав він.

Координатор програм розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні Михайло Малков наголосив, що в основі будь-якої програми ООН лежить принцип сталості — синергія екології, економіки та соціальної політики.

“Сільське господарство дійсно впливає на кліматичні зміни в світі. Але це не є підставою для надзвичайно поширеного сьогодні кліматичного популізму”, — відзначив Малков.

Проектний менеджер Центру економічного відновлення Володимир Бужан звернув увагу на невідповідність кліматичних амбіцій держави щодо стратегії економічного розвитку. Бужан наголосив, що модельні сценарії НВВ2 були презентовані Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України раніше, ніж презентована Стратегія Економічного Розвитку 2030. Коментатор також розповів про низький рівень залучення представників бізнесу при розробці НВВ2 та відсутність прорахунків основних соціально-економічних показників у разі реалізації розроблених сценаріїв НВВ2. Зважаючи на це, Бужан запросив учасників круглого столу провести разом відповідні додаткові обчислення.

Голова правління UBTA Дмитро Лось відзначив незворотність змін, які несе з собою ЄЗК та НВВ2.

“І агроринок, і весь український бізнес мають зрозуміти, що Європейський зелений курс та всі зміни, які йдуть з ним, — неминучі. Наша сила — у єдності, адже поодинці асоціації та підприємці не зможуть достукатися до влади або до ЄС. Тільки загальна консолідована позиція агросектору здатна дати ефект, особливо в умовах загроз продовольчій безпеці України”, — підкреслив він.

За словами Лося, сьогодні існує тенденція посилення тиску на бізнес через не до кінця прораховану екологічну та кліматичну політику, Мінагрополітики не має всіх повноважень для формування та проведення ефективної політики, спрямованої на трансформацію продовольчих систем. Також не є зрозумілими для АПК України наслідки введення в дію рішень РНБО щодо забезпечення хімічної та екологічної безпеки. Водночас, відсутня консолідована позиція агробізнесу щодо впливу кліматичної та екологічної політики на виробництво.

Очільник UBTA також запропонував напрями подальшої співпраці з аграрними асоціаціями та стратегію “Green Deal — smart”, мета якої - захист інтересів українського бізнесу під час вироблення кліматичної політики держави та реалізації кліматичної дипломатії України. Серед її напрямів:

• створення експертних груп та груп впливу у Верховної Раді з метою промоції збалансованої кліматичної політики;
• відстоювання скоординованої позиції галузі на торговельних перемовах з ЄС, поетапне створення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;
• створення національної системи моніторингу якості ґрунтів;
• створення ефективної системи агрометеорологічних послуг тощо.

Лось запросив кожну асоціацію надати контактну особу для експертного діалогу та взаємодії щодо формування спільної позиції.

За підсумками зустрічі учасники круглого столу домовилися створити дорожню карту подальших дій, зокрема щодо підпису консолідованої позиції всіх асоціацій, яка згодом буде передана у профільні міністерства та голові уряду.