У столиці України успішно пройшов Київський міжнародний економічний форум

Ініціатором Форуму виступила холдингова компанія UFuture, очолювана підприємцем Василем Хмельницьким. КМЕФ є майданчиком для формування стратегії економічного розвитку України. Форум орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу і влади, запозичення кращого світового досвіду, створення “дорожньої карти” розвитку і сприяння конвертації ідей в реальні дії.

Головне питання форуму в 2021 році — світ в епоху радикальних змін. Від бізнес-кейсів до візіонерських ідей — доповідачі КМЕФ розповіли про зміни економіки під впливом пандемії. Підприємці, топ-менеджери, представники міжнародних організацій, аналітики і стратеги компаній в ході Форуму представили свою думку про ключові проблеми світової та української економіки і способах їх вирішення, про кліматичні зміни та їх вплив на бізнес і соціум.

Форум відкривав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який під час виступу з оцінки перспективності України поділився баченням уряду для розвитку ключових правил національної економіки.

Ініціатор Форуму та голова холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький поділився своїм баченням перспектив національної економіки, запуску інноваційних виробництв і розвитку культури підприємництва.

На його думку, Україна має суттєві перспективи на світовому ринку. Потужний агросектор створює перспективи для розвитку сучасних виробництв у сфері foodtech. У той же час уряд і бізнес повинні більше інвестувати в переробку сировини і виробництво готової продукції, що створює додаткові робочі місця і сприяє загальному економічному зростанню.

За словами засновника КМЕФ, зараз в Україні існує проблема з розвитком інфраструктури стартапів. Незважаючи на наявність якісної технічної освіти випускники вузів не мають належної бізнес-освіти. Для цього держава повинна створювати екосистему для розвитку стартапів.

Василь Хмельницький відзначив позитивні зміни в підході держави до розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. Позитивний приклад — програма кредитування “5-7-9”, яка спростила доступ підприємців до капіталу. Однак, за словами підприємця, держава має багато чого зробити. Так, частка МСБ в структурі економіки України становить 1,5%, тоді як у світі — в середньому 3-4%. Для розвитку підприємництва держава повинна проводити освітню роботу, зокрема починаючи зі школи.

Генеральний директор Форуму Юрій Пивоваров відзначив, що репутація країни важлива для лідерів, бізнесу та самої країни. Світ має розуміти, чи тут комфортно жити, працювати, інвестувати, розвивати бізнес. А тому слід розробити довгострокову стратегію розвитку іміджу України, і КМЕФ вже восьмий рік робить великий вклад в розвиток цієї репутації.

“Є три основні тренди, щоб бути економічно успішною країною. Перший: гроші йдуть в інновації та ідеї. Тут у нас є шанс. Потрібно розвивати інфраструктуру інкубаторів, стартапів, а державі підтримувати перспективні проєкти. Другий тренд — клімат. Туди йдуть великі гроші, будують нові екологічніші виробництва. Третій тренд — розвиток виробництва. Пандемія показала, що є логістичні складнощі при транспортуванні з Китаю в Європу. В України є вікно можливостей, але воно невелике. Ведеться робота в напрямку розвитку виробництва, зокрема Верховна Рада ухвалила законопроєкт про розвиток індустріальних парків. Але потрібно більше зусиль”, — сказав Пивоваров.

В ході форуму було порушено питання інвестицій в країни, що розвиваються, їхнього ризику і прибутковості. Якщо раніше це було більш вигідним, ніж інвестування в розвинені країни, то в останнє десятиліття тренд розвернувся. І потрібно зрозуміти, чи може Україна за таких умов бути привабливою для зовнішніх і внутрішніх інвесторів. Серед переваг України спікери назвали низьку конкуренцію, що створює передумови для швидкого повернення інвестицій і отримання великих прибутків. Інший плюс — Україна прагне приєднатися до Європейського союзу. Цей вибір означає гармонізацію її законодавства і регуляції з європейським, передбачуваність, прогнозованість і побудову рівних правил гри. Найбільш привабливими з точки зору інвестицій фахівці назвали ІТ, інфраструктуру, аграрний, банківський сектор, фінтех, електронну комерцію, сектор big data.

Під час панелі “Роль ринків, що розвиваються, у відновленні глобальної економіки” її учасники відзначили, що цифровий тренд зростає по всьому світу, а ковід тільки сприяє цьому. Старший фахівець з питань інвестиційних стратегій Інвестиційного інституту BlackRock Беата Харасім сказала, що багато країн є недофінансованими, щоб перейти на зелену енергетику. Отже, ринки, що розвиваються потребують додаткової підтримки від заможних країни. “Ковід допомагав підсилювати кількість трендів, де одним з них є перехід до нульового викиду вуглецю. Країни, економіка яких базується на вичерпних ресурсах, повинні приділяти все більше уваги до поновлюваних джерел енергетики”, — сказала Беата Харасім.

Одним з обговорень стала тема “Фінансування майбутнього: великі гроші для сталого розвитку”. Виступаючи в ході неї, директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Маттео Патроне сказав, що для забезпечення цілей сталого розвитку, поставлених до 2030 року, потрібно інвестувати приблизно $30 трлн, або хоча б $1 трлн щорічно. При цьому внесок повинен робити і приватний сектор, тому що державний не володіє необхідними ресурсами. За його словами, $27 трлн, інвестовані в облігації з низькою і негативною прибутковістю, можуть бути реінвестовані для досягнення цілей сталого розвитку. Він вважає, що час для таких інвестицій ще не втрачено. “В Україні і багатьох інших спостерігається відхід від цілей сталого розвитку. Приблизно $1 млрд інвестицій в Україну під загрозою”, — констатував Патроне.

В ході панелі “Економіка XXI століття: епоха змін і можливостей” виступила виконавча віце-голова Mastercard Енн Кернс. Вона сказала, що за останні 10 місяців Mastercard спостерігала зміну в онлайн-покупках, більше, ніж за останні 5 років. Люди стали більше витрачати локально, що зрозуміло в зв’язку з масовими локдаунами. При цьому виплати від своїх урядів у всьому світі за період ковід отримали майже мільярд людей. Коронокриза посилила цифровізацію: ми бачимо розвиток штучного інтелекту і впровадження цифрових валют, а також величезний розвиток в фінансовому секторі.

А віце-прем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що під час пандемії найбільше почали розвиватися технологічні компанії, ті, які зручні: Uber, Booking тощо. Вони трансформували сталі бізнес-моделі. На думку спікера, держави повинні перетворюватися в технологічні компанії, бути швидкими, зручними, розвивати ті сфери, де немає бізнес-складової. А найкращий шлях для України — стати найзручнішою країною в світі, а це можливо завдяки технологіям. Цифровізація зробила стрибок у нашій країні не тільки завдяки пандемії, а й завдяки зміні споживчої культури і зміні уряду. Федоров вважає, що Україна зробила цифровізацію певної поп-культурою, саме тому ми стоїмо на правильному шляху, де зручність — це конкурентна перевага в боротьбі за розвиток.

КМЕФ залишається постійно діючим дискусійним майданчиком для напрацювання стратегічних рішень для українського істеблішменту, бізнесу і соціуму. Організатори прогнозують, що наступного року Форум буде ще масштабнішим і розширить географію учасників.