Туреччина запустила план "порятунку ліри"
Київ • УНН
КИЇВ. 22 грудня. УНН. Казначейство Туреччини працює над амбітним, але ризикованим планом щодо "порятунку ліри". За даними агенство Reuters, "червоною межею" для турецької влади став обвал національної валюти до 18 лір за долар. Але цей план загрожує величезними витратами, які можуть прискорити інфляцію, передає УНН.
Деталі
У Мінфіні країни вирішили, що знецінення ліри понад цей рівень завдасть шкоди економіці, яку "важко виправити", повідомило джерело Reuters.
План полягає в тому, щоб створити фінансові інструменти, які зберігають накопичення населення в лірах за рахунок компенсацій курсової різниці вкладникам, оголосив 20 грудня президент Реджеп Тайіп Ердоган.
"Збільшення ціни на долар буде відображено у лірових депозитах. Якщо прибутковість іноземної валюти виявиться нижчою за заробіток за депозитом, різниця виплачуватиметься безпосередньо державою", — сказав він.
Голова правління Асоціації банків Туреччини Алпаслан Чакар пояснив, як працюватиме система. За його словами, у день внесення вкладником коштів у лірах буде зафіксовано ціну ліри до долара і день, коли ці кошти в турецькій валюті буде знято з депозиту. Різницю курсу буде компенсовано державою. Так влада сподівається простимулювати робити вклади у лірах.
Аналітики та банкіри кажуть, що якщо ліра знову впаде, змусивши уряд та центральний банк виконувати обіцянки, то це може ще більше підштовхнути до інфляції.
План спрацював принаймні на даний момент, зазначає Reuters. Після заяви Ердогана та валютних інтервенцій ЦБ валютні курс ліри зміцнився з 18 до приблизно 12,5 за долар.
Джерело Reuters сказало, що уряд сподівається, що ліра зміцниться до 9 за долар, але протягом кількох місяців залишатиметься в межах від 12 до 14 лір за долар.
Додамо
За рік ЦБ Туреччини знизив ключову ставку чотири рази – з 19% до 14%. На цьому фоні курс ліри знизився більш ніж удвічі – до 18 лір за долар. Інфляція у листопаді прискорилася до 21,3%.
На думку Ердогана, Туреччина може звільнитися від залежності в іноземному капіталі, відмовившись від колишньої політики, в якій пріоритет віддавався вищим відсотковим ставкам та сильному припливу капіталу. В основі його ідей лежить переконання в тому, що нижчі відсоткові ставки також стримуватимуть зростання споживчих цін — повна протилежність до консенсусної думки керівників центральних банків світу.
