Ситуація навколо собору Святої Софії: у Держдумі РФ назвали об'єкти, які Туреччина "повинна повернути"

Ситуація навколо собору Святої Софії: у Держдумі РФ назвали об'єкти, які Туреччина "повинна повернути"

Київ  •  УНН

 • 10092 перегляди

КИЇВ. 16 липня. УНН. Президенту Туреччини Реджепу Тайіпу Ердогану “слід розглянути” питання про передачу ряду релігійних об’єктів на території цієї країни Росії, заявив глава думського комітету з розвитку громадянського суспільства, питань громадських і релігійних об’єднань Сергій Гаврилов в інтерв’ю “Парламентській газеті”, офіційному виданню російського парламенту, пише УНН.

Депутат заявив, що до цих об’єктів відносяться не тільки храми, а й подвір’я, паломницькі центри та готелі, які “будувалися росіянами і належали дореволюційній Росії”. За його словами, мова може йти про як мінімум сім храмів, що належали РПЦ, і ситуація дозріла для того, щоб це питання вирішили саме зараз.

“Це стосується не тільки Стамбула, а й таких популярних у наших туристів і паломників місць, як, наприклад, Анталія, місто Міра у Лікії, де проповідував і був похований один з найбільших святих Микола Мірлікійський Чудотворець. Причому світська влада відповідних провінцій Туреччини готова надати нашій стороні такі можливості задля створення сприятливих умов для російських гостей та інвесторів”, — зазначив Гаврилов.

Для запуску процесу потрібна “добра воля” Ердогана і його заява про готовність передати Росії відповідні об’єкти, вважає парламентарій. На його думку, таке рішення було б мудрим.

“Він не раз заявляв, що Туреччина з повагою ставиться до почуттів віруючих з інших світових конфесій. Раз так, то зараз, після зміни статусу Святої Софії, крок за передачу християнських об’єктів Росії найбільш логічний для турецького лідера. Та й право власності в ісламі є священним”, — додав співрозмовник видання.

Держрада Туреччини 10 липня анулювала рішення від 1934 року про перетворення собору Святої Софії в музей. Відразу після цього глава держави повідомив, що підписав указ про перетворення собору в мечеть і початку там мусульманських богослужінь. В ЮНЕСКО, ряді держав світу, а також у Російській православній церкві з жалем поставилися до цього рішення.