Російська агресія, міжнародні суди та два збиті літаки: інтерв’ю заступника голови МЗС Єніна

КИЇВ. 21 травня. УНН. Колишній заступник Генерального прокурора, а нині — міністра закордонних справ, дипломат Євгеній Єнін у зовнішньополітичному відомстві опікується політикою України на Азійському та на Американському напрямках, судовими позовами України проти Російської Федерації у міжнародних інстанціях та переговорним процесом з Іраном щодо збитого літака авіакомпанії “МАУ” рейсу PS 752. На новій посаді Єнін має “величезну кількість планів і не меншу кількість завдань”. Про це та інше він розповів в інтерв’ю кореспондену інформаційного агентства УНН.

— Україна бере участь у трьох міжнародних судах проти Росії. На яких стадіях наразі знаходяться судові процеси?

МЗС представляє Україну у трьох процесах проти Російської Федерації. Вони просуваються з різною швидкістю і знаходяться на різних процесуальних стадіях. Перед нами буквально у найближчі дні, а саме до 22 травня, стоїть задача подати меморандум в рамках судового процесу щодо трьох українських військово-морських кораблів та 24 членів їхніх екіпажів. Ми зараз перебуваємо на фінальній стадії його підготовки, відшліфовуємо окремі точкові моменти. Це не просто меморандум, це — зібрані нами докази, свідчення моряків та інших свідків. Це результати відповідної економічної експертизи, яка підтверджує збитки, нанесені українській Державі.

Безумовно, ми вимагаємо від міжнародного арбітражу прийняття рішення, яке б зобов’язало російську сторону надати нам гарантії неповторення подібних інцидентів, оскільки йдеться про імунітет військових кораблів. Він є беззаперечним. Будь-які військово-морські кораблі не можуть бути затримані, не можуть бути захоплені. Моряки, які перебувають на борту цього судна, не можуть бути піддані кримінальному переслідуванню російською стороною.

Значною частиною нашого позову є обґрунтування компенсації матеріальної та моральної шкоди нашим морякам, які незаконно були ув’язнені на території Російської Федерації протягом 9 місяців. Йдеться також про компенсацію Військово-Морським силам України за ті пошкодження, які були нанесені нашим кораблям під час їхнього захоплення, та втрати через варварське поводження російської сторони з зазначеним майном. Крім того, ми говоримо про компенсацію за втрати, які понесла українська сторона через те, що певний час ВМС України не могли використовувати три згадані кораблі.

Ми з надзвичайно великим оптимізмом дивимось вперед з точки зору просування цієї справи. У нас дуже потужна команда у Міністерстві закордонних справ. Крім того, ми активно використовуємо при підготовці відповідних процесуальних моментів експертну думку та досвід міжнародних радників. З рештою, за нами — правда.

— В якому грошовому еквіваленті визначені згадані компенсації?

Це декілька мільйонів доларів. Згідно з правилами Трибуналу, ми не можемо озвучувати деталі справи, тому перед громадськістю, особливо напередодні подачі цього меморандуму, ми говоримо лише про окремі аспекти і загальну складову цього документу.

— Що передбачає процедура після подачі меморандуму?

Говорячи про часову перспективу: Україна має подати свій меморандум до 22 травня. Зі свого боку, російська сторона передає попередні заперечення щодо юрисдикції до 22 серпня 2020 року. У подальшому, восени цього року трибунал має вирішити питання щодо можливого розділення зазначеної справи на дві стадії. Перша стадія — це визначення юрисдикції, друга — (розгляд — ред.) по суті. Якщо ми припускаємо, що трибунал вирішить розділити справу на дві стадії, то Україна має подати письмову відповідь на попередні заперечення російської сторони у січні 2021 року, а у травні наступного року ми можемо очікувати на слухання по юрисдикції. Відповідно восени 2021 року Трибунал може винести рішення щодо юрисдикції. У травні 2022 року російська сторона має право подати контрмеморандум по суті справи. Таким чином, восени 2022 року ми виходимо вже на слухання справи по суті, розраховуючи, що десь на середину 2023 року Трибунал може винести рішення по суті справи.

— Чи вплинула на розгляд інших справ України у міжнародних судах ситуація із пандемією коронавірусу?

Якщо говорити на цю тему, слід сказати, що, на щастя, в період карантину і пандемії у нас не було заплановано жодних судових засідань. Якщо ж говорити про практичну площину, то маю визнати, що це значною мірою ускладнило нашу роботу. Ми повністю перейшли у віртуальну площину, спілкуємось з нашими юридичними радниками виключно телекомунікаційними каналами замість особистих зустрічей і дебатів з цих питань. Усе перейшло у сферу обміну електронними повідомленнями. Однак, ми сподіваємось, що найближчим часом гостру фазу пандемії буде подолано і ми зможемо відновити звичний для таких процесів характер роботи.

— Нещодавно відбулись перші слухання у справі по MH17. Як їх оцінює Україна?

Протягом тривалого часу я був не просто спостерігачем, а досить активним учасником зазначених процесів. На сьогодні Міністерство закордонних справ з величезним інтересом і ретельністю спостерігає за перебігом судового процесу в Нідерландах. Насамперед хотів би висловити захоплення рівнем професіоналізму і відданості наших нідерландських колег-прокурорів, яким випала честь представляти ті докази, які були протягом останніх декількох років зібрані Спільною слідчою групою. Одну з ключових ролей відіграла українська сторона, а саме слідчі Служби безпеки України і прокурори Генеральної прокуратури України.

Ми надзвичайно ретельно відслідковуємо не лише процес притягнення конкретних осіб до кримінальної відповідальності, розуміючи що часові рамки цього процесу можуть розтягнутись на декілька років. Ми також спостерігаємо і оцінюємо, яким чином в рамках зазначеного процесу висвітлюється роль Російської Федерації, її агресії проти України, зокрема участь російської сторони в фінансуванні тероризму на сході України. Тобто, фінансування цих процесів, безпосередня участь російських військовослужбовців, надання озброєнь тощо. Більш того, ми переконані, що притягнення до відповідальності в нідерландському процесі не обмежиться лише декількома особами та їх коло буде значно розширено. Усі передумови для цього є, і це робота, яка активно здійснюється наразі Офісом Генерального Прокурора разом з органами досудового розслідування.

— Щодо збиття літака Міжнародних авіаліній України рейсу PS752. Якою є позиція іранської сторони щодо передачі Україні “чорних скриньок” з літака?

Україна, як держава прапору судна, що зазнало катастрофи, як країна, чиї громадяни загинули під час зазначеного інциденту, надзвичайно активно просуває цей процес, як шляхом здійснення тиску на іранську сторону самостійно, так і за рахунок координації зусиль з іншими державами, громадяни яких зазнали втрат. Це насамперед Канада, Швеція, Велика Британія, Афганістан.

Першочерговим завданням української сторони є отримання гарантій того, що зазначені інциденти не повторяться.
Друга задача — це, безумовно, об’єктивне, неупереджене розслідування причин катастрофи, притягнення винних до відповідальності.

Окремим треком є отримання від іранської сторони належної компенсації родинами загиблих, авіакомпанією МАУ, а також державою Україна.

На сьогодні ми розраховуємо, що іранська сторона нарешті перейде від декларацій до конкретних дій щодо здійснення розшифровки так званих “чорних скриньок”. У світі існує буквально декілька держав, які мають необхідне устаткування та експертизу. Згідно з відповідними міжнародними конвенціями, як Чиказькою, так і Монреальською, іранська сторона зобов’язана невідкладно провести самостійно або надати третім країнам для розшифровки “чорні скриньки”. Цей процес, на превеликий жаль, ускладнюється недостатньо конструктивною позицією іранської сторони. Але ми продовжуємо працювати на цьому напрямку і переконувати керівництво Ірану у тому, що про-активна позиція Ірану, співпраця з іншими країнами, які зазнали втрат внаслідок цієї катастрофи, сприятимуть подальшому переговорному процесу.

У зазначеній ситуації, міжнародні конвенції передбачають потребу в проведенні перемовин з тією країною, на території якої відбулась зазначена катастрофа. У разі вичерпання можливостей переговорного процесу безпосередньо з Іраном, Україна як й інші потерпілі держави змушена буде звернутись до відповідних органів ІКАО, а в подальшому і до міжнародного суду ООН — саме такою є послідовність дій.

— Коли настане це вичерпання можливостей переговорного процесу у випадку з Іраном?

Я не хотів би у цій ситуації проводити якихось аналогій, хоча буквально з останнього досвіду ми вичерпали відповідні переговорні можливості з російською стороною, чудово розуміючи, що вони навряд чи підуть на якийсь компроміс.

Я дуже сподіваюся, що з іранською стороною нам вдасться домовитись саме на досудовій стадії. У нас немає жодних сумнівів щодо високого рівня професіоналізму іранської переговорної команди. Ми чудово розуміємо те, що Іран не є простим переговорним партнером. Країна перебуває під досить жорстким санкційним режимом з боку міжнародного співтовариства, і це свідчить про те, що іранська сторона є досить звиклою до міжнародного тиску. Однак, нашим правом і моральним обов’язком є довести зазначені переговори до позитивного результату.

— Як щодо переговорів про компенсації?

Є декілька паралельних треків. Перший — це технічне розслідування. Це прямий обов’язок іранської сторони. У рамках цього обов’язку іранська сторона зобов’язана залучати до цього розслідування представників усіх потерпілих держав, представників тієї держави, яка є виробником відповідного судна. Українська сторона має окреме відомство, відповідальне саме за технологічний трек. Українські спеціалісти вже двічі перебували в Ірані, брали участь у відповідних процесах, і двічі підписували проміжні звіти. Я сподіваюсь, що нам вдасться уникнути гальмування на цьому напрямку, а іранська сторона буде здійснювати ефективну співпрацю з іншими країнами в рамках своїх міжнародних зобов’язань.

Другий трек — це кримінальне розслідування. Тут місцем вчинення зазначеного злочину є територія Ірану, відповідно це є обов’язком іранської сторони забезпечити об’єктивне, неупереджене розслідування зазначеного інциденту і притягнути винних до відповідальності. У ході останніх перемовин, які відбулись між міністрами закордонних справ України та Ірану 1,5-2 тижні тому, іранський міністр запевнив українську сторону, що частина людей, причетність яких вже встановлено в рамках кримінального розслідування, вже перебувають під вартою, триває досудове розслідування.

Третій переговорний трек — це отримання гарантій неповторення аналогічних інцидентів у майбутньому. Це усунення тих передумов через які цей жахливий інцидент стався, визнання міжнародно-правової відповідальності Ірану за зазначену катастрофу, а також отримання компенсацій сім’ями загиблих, авіакомпанією, державою Україна.

— Про які суми йдеться?

Ми беремо до уваги і активно використовуватимемо всю світову практику у зазначених питаннях, оскільки, дійсно, суми як індивідуальних компенсацій, так і компенсацій авіакомпаніям були дуже різними, що залежало від багатьох моментів і аспектів.

— Ще один кейс у міжнародних інстанціях — це спори Нафтогазу і Газпрому, зокрема стало відомо про “нові питання” до Газпрому на 17,3 млрд доларів. Чи координує компанія дії з міністерством?

Міністерство закордонних справ має дуже хороші робочі контакти з керівництвом Нафтогазу. Ми періодично спілкуємось, періодично радимось з широкого кола питань. Проте, в даному випадку йдеться про позов компанії Нафтогаз проти компанії Газпром. Держава безпосередньо не бере участі в його супроводженні.

— До речі, (колишня заступниця міністра) Олена Зеркаль тепер керуватиме цими справами. Раніше вона опікувалась міжнародними судами в МЗС. Чи можна тепер назвати вас “новою Зеркаль”?

Частина мого портфоліо співпадає з тими напрямками роботи, за які відповідала в свій час пані Олена Зеркаль. Насамперед йдеться про роль Агента України у справах проти Російської Федерації у міжнародних судових інстанціях. Водночас інша частина мого портфоліо є відмінною. Я говорю про Азійський та Американський напрямки. У свій час, якщо не помиляюсь, пані Зеркаль була відповідальною за процеси європейської інтеграції, які я не веду.

— Щодо напрямку роботи в контексті стратегічного партнерства зі США: у чому планується його посилення?

Розбудова стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки була, є і буде одним зі стратегічних напрямків діяльності Міністерства закордонних справ. Насамперед йдеться про безпекову і оборонну складову. Коли ми говоримо про національну безпеку України, роль Сполучених Штатів є неоціненною в контексті протидії агресії Російської Федерації проти України. Ми кожного року активно розвиваємо нашу співпрацю в оборонній і безпековій сферах. Зокрема, є відповідні домовленості між Пентагоном і Міністерством оборони України.

Щодо цьогорічного пріоритету — це посилення безпеки на морі. Ми говоримо також про зміцнення енергетичної безпеки України, а також про взаємодію у подоланні кібернетичних викликів, що стає дедалі все більш актуальним.

По-друге, ми маємо конкретні напрямки співпраці в економічній та інвестиційній сферах. Йдеться про енергетику, про галузі високих технологій, зокрема авіаційну, аерокосмічну. Є спільний меморандум між Україною, США та Польщею про закупівлю американського скрапленого газу для зберігання його в українських газосховищах. Україна співпрацює з американськими компаніями Westinghouse з питань постачання ядерного палива та підвищення ефективності наших АЕС. Ми активно співпрацюємо в космічній галузі. Як відомо, перша ступінь (ракети-носія — ред.) “Антарес” виготовляється на “Південмаші”. Фахівці з мого рідного Дніпра наразі перебувають в США, співпрацюють з колегами з НАСА і готують ракету до чергового запуску. Корпорація Boeing зацікавлена у співпраці з українським “Антоновим”. Таких спільних точок дотику у сфері високих технологій ми маємо досить багато.

Ми, безумовно, розраховуємо обговорити більш детально перспективи такої співпраці в рамках засідання українсько-американської Комісії зі стратегічного партнерства, яку ми попередньо домовились провести вже в цьому році. Безумовно, у нас є ще один інструмент співробітництва, це Рада з торгівлі та інвестицій Україна-США.

Досить важливим напрямком співпраці є спільна протидія пандемії COVID-19. Ми надзвичайно цінуємо американську гуманітарну допомогу Україні для найбільш уразливих регіонів нашої держави. Ми також активно співпрацюємо в питаннях евакуації наших громадян з території США в Україну і навпаки. Ми є не лише споживачами гуманітарної допомоги США, ми також є її контрибуторами. Наші літаки “Мрія” і “Руслан”, всесвітньо відомі бренди, буквально протягом цього місяця здійснять декілька спеціальних рейсів до США з гуманітарним вантажем.

— Чи заважає співпраці пандемія COVID-19?

Ми домовились як з американськими, так і з азійськими партнерами про активну співпрацю, дійшли спільної згоди, що жодна пандемія не повинна ставати на заваді підготовки і змістовного наповнення механізмів двосторонньої та регіональної співпраці. Буквально тиждень тому я провів політичні консультації зі своїм колегою з Бразилії, країни, яка є нашим торгівельним партнером номер один в Латинській Америці. Ми говорили про підготовку відповідних рішень щодо зняття стримуючих факторів у двосторонній торгівлі, про активізацію роботи над розширенням нашої договірно-правової бази, зокрема у сфері захисту інвестицій, захисту конфіденційної інформації тощо. Все це — речі, які ми спроможні робити навіть в умовах карантину, і ми це робимо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МЗС: за кордоном від COVID-19 одужало 73 українця

— У чому полягає план щодо розбудови відносин на Азійському напрямку?

Потенціал азійських ринків реально є неоціненим. І цей сукупний потенціал в десятки і сотні разів більше того, який могла б сукупно виробити українська економіка, сільське господарство та інші галузі. На жаль, протягом останніх років азійський напрямок не був у пріоритеті. Але всі світові тренди, якщо ми зазирнемо у найближче майбутнє, свідчать про те що наступає епоха Азії.

Я не хотів би говорити про те, що ми відмовимось від раніше задекларованих пріоритетів європейської інтеграції або стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки. Це було і є нашим пріоритетом. Водночас жодним чином нам це не заважає розвивати більш активний діалог з країнами Азії, наповнювати його конкретним економічним змістом, зокрема конкретними проектами. Саме цьому напрямку діяльності присвячена значна частина мого часу — провести ревізію відносин з нашими ключовими партнерами, з’ясувати причини невирішення певних застарілих проблем двостороннього співробітництва, вжити спільних кроків з нашими партнерами щодо розв’язання цих проблем та усунення стримуючих факторів у двосторонній торгівлі. Завдання полягає у пошуку тих магнітів в Україні, які цікавлять наших азійських партнерів, оскільки Азія є традиційним ринком збуту дуже великої кількості українських експорторієнтованих галузей.

Крім того, Азія — це туризм. Якщо ми подивимось у звіти міжнародних туристичних організацій, ми побачимо що китайські туристи — це туристи номер один по кількості грошей, які вони залишають у тих країнах, які вони відвідують з туристичною метою. Ми говоримо і про активізацію діяльності наших закордонних дипломатичних установ в наших ключових країнах-партнерах.

Для того щоб говорити про збільшення експорту, про залучення інвестицій чи технологій, ми маємо чітко розібратись одразу з двома складовими. Перша — це домашнє завдання, так звана робота над помилками і усунення тих проблемних аспектів, які стримували розвиток відносин з нашими міжнародними партнерами, зокрема в Азії, це покращення інвестиційного клімату, це забезпечення прозорого правосуддя, принципу верховенства права. Це не пусті слова, тому що інвестиції — це не пожертви. Ти ніколи не переконаєш партнера вкласти гроші в твою економіку, якщо він не має чітких гарантій захисту своїх інвестицій. Більше того, треба спускатись на регіональних рівень. Я дуже хотів би бачити інтерес з боку регіональних еліт до нарощування експорту, до залучення інвестицій. Кожен керівник регіону має бути в першу чергу зацікавлений в тому, щоб інвестор прийшов. Для цього необхідним є створення відповідної інфраструктури шляхом надання тих чи інших фіскальних преференцій, забезпечення кваліфікованою робочою силою. Без цього інвестор не прийде.

Міністерство закордонних справ і наші дипломатичні установи, зі свого боку, повинні діяти більш про-активно для отримання доступу на відповідні ринки, а також надання конкретної практичної допомоги тим підприємствам, які зацікавлені у виході на такі ринки і спроможні це робити.

Друга складова, крім економічної, це комунікаційна. Ми маємо активно просувати бренд України, бренд наших виробників у наших ключових державах-партнерах. Я говорю також про культуру і про туристичний потенціал. Наприклад, дуже цікавим фактом є те, що Індія займає перше місце серед іноземних країн по кількості студентів, які навчаються в українських вишах. Тут теж є низка відкритих питань, але я сподіваюсь, що спільними зусиллями з колегами з інших відомств вдасться зробити цей процес залучення іноземних студентів до навчання в українських вишах більш прозорим, з тим щоб ми могли додатково використовувати конкурентні переваги освітньої галузі України.

— Чи планується наразі отримання візового послаблення або безвізового режиму з країнами Азії?

Це є одним з пріоритетів роботи на консульському напрямку, за який я теж відповідаю. Попри те, що етап суттєвого розширення кількості безвізових країн для громадян України вже залишився позаду, ми продовжуємо активний діалог з усіма нашими ключовими партнерами, там де безпекові аспекти дозволяють це робити, де є потреба використати інструмент двосторонньої візової лібералізації для активізації співпраці в інших галузях, там ми активно це використовуємо і просуваємо. Поки що не буду робити анонсів, ми працюємо.

— А як щодо Америки?

У нас достатньо хороший робочий контакт з нашими американським партнерами, в тому числі з цього питання. Тим не менш, ми не забуваємо кожного разу нагадати про питання спрощення візового режиму для громадян України. Це є пріоритетом не лише у відносинах зі Сполученими Штатами Америки. Я надзвичайно оптимістично дивлюсь і на перспективи фасилітації наших обмінів з Канадою. Вже ближчим часом ми очікуємо рішення про направлення експертів з Канади для оцінки ситуації в Україні і включення України до списку Trusted Traveler.

— В українців за кордоном іноді виникають проблеми через запити РФ до Інтерполу, як-от нещодавня історія в Польщі (затримання Ігоря Мазура — ред.): чи планується робота в цьому напрямку?

Якщо ви згадали ситуацію з Польщею, то значну роль у вирішені цього питання відіграло саме Міністерство закордонних справ України. Хотів би зазначити, що протягом останніх декількох років не тільки Україна, але й інші держави фіксують спроби Російської Федерації і низки інших держав використовувати мережу Інтерпол для здійснення політичного переслідування. Саме цьому питанню присвячена окрема доповідь, яка була представлена кілька років тому під егідою Ради Європи. Ми використовуємо кожну можливість для того щоб сприяти діалогу як Офісу Генерального Прокурора, так і органів досудового розслідування з нашими партнерами, в тому числі в рамках поліцейського співробітництва з Інтерполом.
Більш того, як тільки відповідні випадки трапляються у тій чи іншій країні, саме Міністерство закордонних справ та українські консули вживають оперативних першочергових заходів.