Постковідний синдром: онкологія, депресія, тромбози. Що відомо про наслідки коронавирусу?

КИЇВ. 2 серпня. УНН. Через кілька місяців після одужання від коронавірусу мільйони людей по всьому світу так і не можуть повернутися до нормального життя. Навіть ті, хто перенесли хворобу в легкій формі, зіткнулися з новим явищем - постковідним синдромом. Це наслідки коронавірусної інфекції, і вони можуть бути найрізноманітнішими. Задишка, підвищена втомлюваність, відсутність відчуття запахів і смаків, депресія - не весь спектр наслідків, з якими стикаються пацієнти. У багатьох людей ковід і зовсім перетікає в тяжке хронічне захворювання, причому вражаючи практично будь-які органи. УНН розбирався, що вже відомо про постковідний синдром, і як з ним борються в Україні.

Наука на початку шляху

Понад півтора року світ живе в умовах пандемії, що викликана коронавірусною інфекцією, яка активно мутує, поширюючи нові штами. Однак вченим і лікарям тепер доводиться боротися не тільки з самим вірусом і його мутацією, але і його наслідками.

Американський Центр з контролю і профілактиці захворювань ще навесні минулого року провів дослідження, з'ясувавши, що як мінімум третина тих, хто легко переніс ковід протягом двох-трьох тижнів після хвороби, не повертаються до тієї норми здоров'я, яка була у них до інфекції. У людей, що перехворіли у важкій формі, прояви постковідного синдрому можуть спостерігатися набагато довше - місяцями. Відсоток людей з постковідним синдромом варіюється в залежності від вікової групи: чим старша людина, чим більше у неї проблем зі здоров'ям, наприклад, хронічних захворювань - тим вище ризик постковідної симптоматики.

Своєю чергою, вчені Імперського коледжу Лондона з'ясували причини постковідного синдрому. Фахівці провели пілотне дослідження, в ході якого взяли зразки крові у десятків пацієнтів, які перенесли ковід, а для порівняння використовували зразки крові людей, які не були інфіковані.

Вчені виявили в крові пацієнтів з довгостроковими симптомами ковід так звані аутоантитіла. У нормі антитіла до перенесеної інфекції продукуються для захисту організму від повторного вторгнення патогена, проте іноді імунна система дає збій і починає виробляти "помилкові" антитіла, які починають атакувати здорові клітини як чужорідні.

Найчастіше вони утворюються при аутоімунних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та інші. Нове дослідження показало, що подібний ефект в деяких випадках може викликати повторно коронавірус.
Автори дослідження припустили, що коронавірус здатний запускати аутоімунні процеси. Ймовірно, також, що у деяких пацієнтів вірус може зберігатися в організмі тривалий час, викликаючи різні порушення імунної системи.

Вчені відзначили, що це відкриття не можна поки вважати проривом в науці, оскільки ці результати необхідно перевірити в більш масштабних дослідженнях за участю різних груп пацієнтів. Однак отримані дані наблизили наукове товариство до можливого створення клінічного тесту, який дозволить діагностувати постковідний синдром.

А що за симптомами?

Цікаве дослідження провели китайські лікарі. Протягом шести місяців вони спостерігали за станом здоров'я 1 733 пацієнтів, яких госпіталізували в одну з лікарень в Ухані на початку 2020 року. Як мінімум про один симптом захворювання через півроку повідомили 76% пацієнтів. Найчастіше перехворілі скаржилися на підвищену стомлюваність і м'язову слабкість - 63%, про проблеми зі сном, симптоми тривожності та депресії повідомили 26% учасників. У 24% відзначено зниження показників тесту 6-хвилинної ходьби в порівнянні з віковою нормою, а ознаки порушення роботи нирок виявлені у третини пацієнтів.

Один з останніх метааналізів, це дані травня 2021-го, який об'єднав 45 досліджень, включив дані про майже 10 тисяч пацієнтів, які перенесли COVID-19 у середній або важкій формі, з терміном спостереження 3-6 місяців. Виявлено, що 72,5% людей, які були госпіталізовані, повідомили як мінімум про один стійкий симптом через місяці після виписки.

Всього було виявлено 84 симптоми, які зберігаються після перенесеної інфекції і які зачіпають багато органів і систем: серцеву, дихальну, нервово-м'язову, кровоносну, імунну. Найчастіше відзначалися скарги на хронічну втому 40%, задишку 36%, порушення сну 29%, складнощі з концентрацією уваги та пам'яттю 25%, депресію і тривожність 20%.

Разом з тим даних про те, як довго зберігаються симптоми, як вони впливають на якість життя, які короткострокові, середньострокові та довгострокові наслідки цієї інфекції, абсолютно недостатньо.

Також великою проблемою є тромби. Вірус викликає запалення внутрішньої оболонки кровоносних судин (ендотелій, васкуліт), що викликає проблеми зі згортанням крові. Наявність мікротромбів в кров'яному руслі виводить з ладу органи, що рясно насичуються кров'ю такі як серце, нирки, надниркові залози, щитовидна залоза, статеві залози, головний мозок та інші.

Лікарі рекомендують не втрачати час і при найменших симптомах звертатися до лікаря. А тим, хто тільки перехворів ковідом, лікарі радять слухати приємну музику, з хорошим настроєм грати в різні ігри з головоломками, це допоможе відновлювати пам'ять та концентрацію. Також дуже добре допомагає розгадування сканвордів і кросвордів. Антидепресанти можуть негативно вплинути на ослаблений імунітет людини. Подолати депресію допоможуть прогулянки на свіжому повітрі та спорт.

"Потрібно лікувати людину, а не аналізи. Не можна просто чекати. Тому що, можливо, ковід спровокував аутоімунні або хронічні захворювання. І кожен випадок треба розглядати індивідуально, адже у кожного цей стан проявляється по-різному. Можливо, у когось - це на психологічному рівні", - пояснює лікар-інфекціоніст Юрій Жигарев.

Постковідний синдром в українських реаліях

У Національній академії медичних наук кажуть, що проблематика постковідного синдрому вивчається в країні близько року. Ще в травні-червні 2020 року, стали помічати, що після перенесеного ковіду, спостерігалися внутрішні зміни організму пацієнтів. А активно цією темою стали займатися з листопада-грудня минулого року.

"У великих лікарнях є центри, які займаються реабілітацією. Зараз вже розроблені програми на науковій і законодавчій базі по реабілітації, відновної терапією у даної категорії хворих. Але це є в першу чергу великих містах і обласних центрах. Для невеликих населених пунктів - ця проблема існує досить гостро щодо діагностики, відновлення після постковідних ускладнень", - розповідає Олена Панасюк, керівник Центру інфекційних уражень нервової системи.

Також в Україні розробляють програму реабілітації пацієнтів, які перехворіли на коронавірусну хворобу, як в амбулаторних, так і стаціонарних умовах. Зараз МОЗ працює над тим, щоб знайти фінансування на таку програму. Робочу групу з напрацювання відповідного реабілітаційного постковідного пакета НСЗУ створили відповідно до наказу міністра охорони здоров'я. Його видали ще на початку цього року.

"Пацієнт супроводжується, насамперед, сімейним лікарем. Тобто коли він виписався зі стаціонару або закінчив лікування амбулаторно, він завжди супроводжується сімейним лікарем, який знає всі його проблеми і якої допомоги пацієнт потребує", - заявила заступник міністра охорони здоров'я Ірина Микичак.

За її словами, напрямок на реабілітацію пацієнта буде видавати сімейний лікар. Також МОЗ планує використовувати санаторії міністерства, щоб ті могли також надавати відповідну допомогу.

Те, що Україна відстає в темпах дослідження постковідного синдрому, пояснюється банально - немає грошей. У самий пік пандемії вітчизняні лікарні та лікарі працювали в прискореному, завантаженому режимі з тяжкохворими пацієнтами, і як тільки людині ставало легше, її виписували додому, щоб звільнити місце для інших людей, замість того, щоб перенаправити на реабілітацію в іншу клініку, як це відбувалося в закордонних медустановах. Тому постковідники залишалися вдома без нагляду.

"Було втрачено час, величезні потоки хворих, медична система просто не справлялася. Наприклад, були пацієнти, які перехворіли ковідом і говорили про свої первинні симптоми, які розцінювалися як звичайні постковідні - слабкість, головний біль, втома, нудота. Коли стан погіршувався, і відправляли на МРТ, у них виявлялася пухлина центральної нервової системи. Час було втрачено, вчасно не обстежувалися, а вже коли стан був критичний, стикалися з конкретними пухлинами. Зараз, десь 10-15% випадків, коли ми стикаємося з прихованою онкологією, яку виявляємо на постковідному лікуванні", - розповідає керівниця Центру інфекційних уражень нервової системи.

За її словами, завдяки тому, що хвиля захворювань на коронавірус спала, у лікарів є можливість більш щільно працювати з пацієнтами та вивчати постковідний синдром. Також лікарі та вчені, пояснюють, що коронавірусна інфекція та її наслідки, дуже складні для вивчення. Вірус значний час може зберігатися в клітині та викликати різні зміни. А проявитися вони можуть навіть через десятки років, тому, щоб визначити весь спектр можливих ускладнень, наслідків коронавірусної інфекції може зайняти не один рік, а десятиліття.