Експерт дав поради, як зменшити використання ресурсів та негативний вплив на навколишнє середовище

“Є категорії людей, які не зацікавлені економити ресурси, їх такі поради майже не зачеплять. Інших людей такі поради зацікавлять. На перших найпростіше вплинути особистим прикладом. Ми живемо у місті, будинку, країні. Економія ресурсів найкраще поширюється як мода, коли людина бачить, що авторитетна для неї людина чи родич робить якісь дії для економії ресурсів. Тоді і вона починає переконуватися. Коли ви приймаєте рішення економити ресурси, ви не лише економите ресурси, ви ще й змінюєте свідомість людей”, - зазначає він.

За його словами, найпростіший приклад, це не брати одноразові пакетики, які ще дуже часто пропонують на базарах, аптеках, супермаркетах, магазинах.

“В аптеках, всі товари запаковані, там немає потреби брати одноразові пакетики. Може бути виключення, коли багато дрібноти, і її незручно покласти у сумку, але коли беруть зубну пасту, і її запаковують у пакетик, то від цього можна відмовитися. Раніше у магазинах пропонували всім пакети, адже вони безкоштовні. Зараз, коли відмовляєшся, то багато вже дякують за те, що не береш пакетик, адже турбуєшся про навколишнє середовище”, — додає експерт.

Єременко акцентує увагу на тому, що можна піти далі та придбати торбинки для сипучих товарів або товарів вагу, тих, що без пакетиків не купуються.

“За кордоном, наприклад, це більш поширено, і люди ходять до магазину із тарою для продуктів, які у торбинку не покладеш. Такими як молоко, масло чи навіть рідке мило”, — відмічає він.

Експерт рекомендує представникам бізнесу проконсультувати персонал щодо того, щоб не пропонувати пакетик людині, яка його не просить. Більшість людей беруть пакетик лише через те, що їм його пропонують. Якби їм не пропонували, то вони б і не брали.

“Також важливо не забувати про економію води, так під час чищення зубів, миття голови, митті рук закривайте кран, щоб вода не текла весь час”, — радить він.

Єременко також наголошує, що можна встановити аератори на кран, які допомагають використовувати менше води, без втрати комфорту від миття.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мінприроди до кінця року очікують отримати сценарії зміни клімату в Україні на 2030, 2050 та 2100 роки 

“Серед світових мереж готелів поширеною є практики міняти білизну і рушники щодня, лише коли гість повідомляє якось про це готель. Наприклад лишити табличку на дверях, чи лишити рушник на підлозі. Якщо цього не робити, білизну все одно мінятимуть що два дні. Я не знаю, чи багато людей вдома кожного дня міняють рушники чи білизну і чому це необхідно робити у готелях, я не розумію. Готель нічого не втрачає, якщо людині важливо, щоб їй кожного дня міняли рушники та постіль — вона про це повідомить. Для більшості ж гостей це не так важливо, і готель зберігає багато ресурсів, які необхідні для того, аби нагріти воду, а також менша кількість порошку потрапить у стічні води”, — каже експерт.

Для того, щоб зменшити використання електроенергії потрібно використовувати світлодіодні лампочки.

“Щодо економії електроенергії, важливо перейти на світлодіодні лампочки, вони окупляться за рік. Лампа розжарювання — це опалювальний пристрій а не освітлювальний, тому що 80% енергії, яку вона споживає, перетвориться у тепло, а не світло. Світлодіодна лампочка з цієї точки зору набагато краща, вона у 10 разів ефективніша за лампу розжарювання. Тому, замінити лампочки — найперше, що можна зробити. Якщо ви живете у під’їзді багатоквартирного будинку можна встановити детектори руху, щоб лампочки в під’їзді не горіли цілий день, навіть якщо вони світлодіодні. На сходовій клітці, вони горять цілий день, через що швидко згоряють та споживають багато енергії, хоча люди не перебувають там часто”, — підсумовує він.

Що стосується збереження ресурсів у комунальних закладах, то тут необхідно почати з моніторингу їх споживання.

“Для комунальних установ, місцевим органам влади необхідно моніторити, скільки споживають школи, садочки і інші установи, які фінансуються з місцевого бюджету. Скільки енергії вони споживають і на які потреби. Дивитися на тих, які споживають найбільше і думати, як там можна зекономити. Енергетика — це сфера, яка шкодить довкіллю в усьому світі найбільше, тому економія енергії автоматично допомагає зберігати довкілля та економити гроші”, — додає експерт.

Нагадаємо, за прогнозами голови Української кліматичної мережі Іллі Єременка, внаслідок зміни клімату Україна не отримає геть руйнівних наслідків, проте можуть виникнути проблеми із вирощуванням їжі, затопленням територій півдня країни та розповсюдженням великої кількості кліщів та сільськогосподарських шкідників. 

Також повідомлялося, що за останні 100 років середньорічна температура повітря в Україні зросла більше, ніж загальносвітова. Наразі це збільшення становить 1,4 градуси.