Десантники ЗСУ: Україні необхідно посилити інститут військової юстиції

У заяві наголошується, що така практика відповідає євроатлантичним прагненням України.

“За досвідом країн НАТО. Можливе відновлення військових судів та посилення інституту військової юстиції посилить правовий захист держави, Збройних Сил та українських військовослужбовців. Українська держава впевнено крокує до Європейського майбутнього, беручи до уваги їх принципи, норми, соціальні гарантії та правовий захист своїх громадян”, — йдеться у заяві командування.

Саме з метою просування до розбудови правової держави в Україні були створені Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції та Вищий антикорупційний суд. Але, зважаючи на те, що Україна перебуває у стані війни на перший план стали питання підвищення обороноздатності країни, реформування всієї системи органів державної влади та багато іншого, зазначили десантники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військова юстиція діє у США та країнах ЄС — ветеран АТО

“У таких умовах, потрібно чітко розуміти необхідність функціонування всіх державних інститутів „війни та миру“.

Вагомим та визначальним фактором ефективної діяльності Збройних Сил України стала налагоджена структура військової юстиції та підвищення її ролі у виконанні покладених на державу функцій та завдань.

Юристи всіх рівнів, які проходять військову службу в лавах Десантно-штурмових військ, майже щодня продовжують зіштовхуватися з різними ситуаціями у військовій сфері для врегулювання яких необхідні рішення спеціалізованих органів. На їхню думку та досвід — таким органом міг би стати військовий суд. Він повинен бути укомплектований компетентними та кваліфікованими суддями, які не з чуток знають військову специфіку, добре знають законодавство, яке регламентує діяльність армії: Статути Збройних Сил України, директиви, інструкції та відповідні керівні документи та багато іншого”, — заявили десантники.

Крім того, міжнародний досвід країн-партнерів з Північноатлантичного альянсу та інших провідних армій країн світу, показує, що практика судового будівництва не створила єдиної універсальної моделі військового правосуддя.

“Проте, кожна країна при цьому враховувала свій власний історичний досвід, географічне положення, економічні можливості, міжнародні відносини, стан Збройних Сил та низку інших факторів.

Спираючись на багаторічний досвід функціонування військової юстиції Збройних Сил Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Канади та інших держав, які мають розгорнуту систему військової юстиції (військову прокуратуру, військову поліцію, інститут військових адвокатів і військові суди) та враховуючи реалії суворого життя, в умовах загроз з боку „північного сусіда“, є дійсна потреба відновлення військових судів та посилення інститут військової юстиції в Україні.

Саме це значно посилить правовий захист держави, Збройних Сил та українських військовослужбовців, які вірно та віддано захищають Батьківщину”, — вважають у командуванні ДШВ ЗСУ.

Нагадаємо, заступник глави Офісу Президента Руслан Рябошапка заявив, що не бачить необхідності в існуванні військової прокуратури. Він повідомив, що ця структура буде однією з перших реформована.

У відповідь Головна військова прокуратура оприлюднила заяву, в якій йдеться, що подібні твердження ґрунтуються на поверхневих уявленнях про діяльність військових прокурорів. У військовій прокуратурі розраховують на зважені реформи.

Військові прокурори нагадали, що саме завдяки їхній діяльності вдалося, зокрема, притягти до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни 263 осіб, серед яких 68 громадян РФ (з них 21 чиновник, 18 генералів і адміралів, 18 суддів РФ).