COVID-19 втрачає 90% своєї здатності заражати людей після 5 хвилин на свіжому повітрі

Вчені проводили дослідження з усіма варіантами COVID-19, крім “Омікрону”, експерименти з яким планують провести найближчими тижнями.

Повідомляється, що отримані дані ще раз наголошують на важливості передачі COVID-19 на короткі відстані, при цьому фізичне дистанціювання та носіння масок, ймовірно, є найбільш ефективними засобами запобігання зараженню. Вентиляція, хоч і корисна, швидше за все, матиме менший вплив.

Цитата

“Люди були зосереджені на приміщеннях, що погано провітрювалися, і думали про повітряно-краплинну передачу на метри або кімнату. Я не кажу, що цього не відбувається, але я думаю, що найбільший ризик зараження — це коли ви поряд з кимось”, — сказав професор Джонатан Рід, директор Дослідницького центру аерозолів Брістольського університету та провідний автор дослідження.

Деталі

Припущення про те, як довго вірус виживає в крихітних краплях, що переносяться повітрям, ґрунтувалися на дослідженнях, в ході яких вірус розпорошувався в герметичні судини, звані барабанами Гольдберга, які обертаються, щоб утримувати краплі в повітрі. Використовуючи цей метод, американські дослідники виявили, що інфекційний вірус все ще можна виявити за три години. Тим не менш, такі експерименти не точно відтворюють те, що відбувається, коли ми кашляємо або дихаємо.

Дослідники з Брістольського університету розробили апарат, який дозволяв їм генерувати будь-яку кількість крихітних вірусовмісних частинок і плавно переміщувати їх між двома електричними кільцями протягом від п’яти секунд до 20 хвилин, при цьому суворо контролюючи температуру, вологість та ультрафіолетове випромінювання, освітлення.

“Вперше комусь вдалося змоделювати те, що відбувається з аерозолем під час видиху”, — сказав Рід.

Повідомляється, що дослідження, яке ще не було рецензовано, показало, що в міру того, як вірусні частки залишають відносно вологі та багаті на вуглекислий газ умови легень, вони швидко втрачають воду і висихають, тоді як перехід до нижчих рівнів вуглекислого газу утруднений, пов’язано зі швидким підвищенням рН. Обидва ці фактори порушують здатність вірусу заражати клітини людини, але швидкість висихання часток залежить від відносної вологості навколишнього повітря.

Коли цей показник був нижчим за 50% (аналогічно щодо сухого повітря в багатьох офісах), вірус втрачав приблизно половину своєї інфекційної здатності протягом 10 секунд, після чого зниження було більш повільним та стійким.

При вологості 90%, що приблизно еквівалентно парилці або душовій, зниження інфекційності було поступовим: 52% частинок залишалися заразними через п’ять хвилин, знижуючись приблизно до 10% через 20 хвилин, після чого не було жодної різниці між двома умовами.

Зазначається, що температура повітря не впливала на інфекційність вірусу, що суперечить поширеній думці про те, що передача вірусу нижче при високих температурах.

Доповнення

Дослідники з університету Гельсінкі розробили нову молекулу TriSb92, яка може інактивувати спайковий білок коронавірусу та забезпечує ефективний короткостроковий захист від вірусу.