Без “двійок” і “дванадцяток”: як оцінюватимуть учнів 1-4 класів

Деталі

Методичні рекомендації окреслюють підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

Зокрема, однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами — “початковий” (П), “середній” (С), “достатній” (Д), “високий” (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендують виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах — вербальною оцінкою, у 3-4 класах — або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Рекомендації також містять орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).
Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:
— формувального оцінювання, мета якого — відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
— підсумкового оцінювання, мета якого — співвіднести навчальні досягнення учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Також, МОН рекомендувало враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:
— формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
— визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
— формування суб’єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
— створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
— коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Доповнення

У МОН додали, що основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Нагадаємо

Учнів, які завершують здобуття початкової (4-ті класи) та базової загальної середньої (9-ті класи) освіти, звільнені від проходження державної підсумкової атестації у 2020/2021 навчальному році.