8 вересня: Міжнародний день грамотності

Міжнародний день грамотності

Один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найвидатніших педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

Щорічно 8 вересня в ході офіційної церемонії з нагоди Міжнародного дня грамотності присуджуються Міжнародні премії ЮНЕСКО в області грамотності: Премія ЮНЕСКО імені Короля Сечжона за поширення грамотності та Премія ЮНЕСКО імені Конфуція за поширення грамотності.

Міжнародний день солідарності журналістів

Це день було проголошено в 1958 році за рішенням IV конгресу Міжнародної організації журналістів (МОЖ) — найстарішого і найбільшого інтернаціонального журналістського об’єднання у світі.

Дата для проведення цього міжнародного дня була вибрана не випадково. Саме в цей день у 1943 році в Берліні був страчений фашистами заарештований гестапо у квітні 1942 року чехословацький журналіст, літературний і театральний критик, публіцист, активіст чехословацької компартії Юліус Фучик. Навіть у нацистських катівнях Юліус не залишив професію і встиг написати книгу “Репортаж з петлею на шиї” (чес. Reportáž psaná na oprátce), за яку був посмертно в 1950 році удостоєний Міжнародної премії Миру.

Уже традиційно в день солідарності журналістів по всій планеті проходять збори та конференції, на які приїжджають журналісти з різних країн світу. На цих професійних з’їздах представники четвертої влади діляться своїм журналістським досвідом і відзначають найдостойніших у своєму середовищі. Так, Пулітцерівська премія — одна з найпрестижніших нагород США в галузі літератури, журналістики, музики і театру — майже завжди вручається 8 вересня, у міжнародний день солідарності журналістів.

Релігійне свято

8 вересня православна церква вшановує пам’ять святої мучениці Наталії та її чоловіка Адріана, які жили на початку 4 століття в Нікомидії, на березі Мармурового моря.

Наталія виросла в благочестивій християнській сім’ї, але заміж вийшла за язичника — багатого і знатного юнака Адріана. Подружжя прожило разом трохи більше року, коли почалися гоніння на християн. До Нікомідії прибув імператор Максиміліан, і за його особистим наказом 23 християнина були піддані найжорстокішим тортурам. Адріан був вражений, з яким терпінням мученики зносили випробування, і почав розпитувати їх про Бога. Зрештою, він і сам повірив у Христа. Тоді язичники схопили молодика і кинули його в темницю. Дізнавшись про це, Наталія поспішила до чоловіка.

Святого Адріана жорстоко мучили. Імператор радив святому пожаліти себе і закликати богів, але мученик відповідав: “Нехай твої боги скажуть, яке благодіяння вони мені обіцяють, і тоді я поклонюся їм, а якщо вони не можуть говорити, то навіщо я буду їм кланятися?”

Вірна дружина до кінця була з ним, підбадьорюючи його і зміцнюючи в вірі. За свої душевні страждання Наталія також заслужила мученицький вінець і незабаром після смерті Адріана пішла за ним до Царства Небесного.

Іменини відзначають Адріан, Віктор, Георгій, Дмитро, Марія, Наталія, Петро, Роман.