У МінАПК розповіли про підтримку тваринників у 2018 році

Кошти будуть розподілені за чотирма основними програмами. Перша — розрахована на агровиробників, які купують племінне поголів’я.

“Ми будемо відшкодовувати вартість племінного молодняка, ВРХ і свиней, а також біологічний матеріал для отримання продуктів молодняка. Наша статистика показує, що підтримка, наприклад, закупівлі високопродуктивного молодняка ВРХ уже підвищила продуктивність із 4 до 6 тис літрів молока надаю. Наша мета довести цей показник до 8-9 тис. літрів”, — пояснив М.Мартинюк.

Друга програма створена для підтримки агровиробників, які будуть будувати або реконструювати тваринницькі комплекси.

“Ця компенсація буде складатися з двох частин — 25% тіла кредиту будемо погашати, якщо ця інвестиція буде здійснюватися за кредитні кошти. І 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів ми будемо погашати, якщо ці інвестиції здійснювалися за рахунок власних коштів інвестора, без залучення кредиту. Єдине, щоб ці кошториси не були завищеними, ми будемо виставляти верхню межу вартості одного скотомісця”, — сказав М.Мартинюк.

Третя програма створена для вирішення проблеми скорочення молочного поголів’я корів, розповів М.Мартинюк.

“Для того, щоб якось знизити собівартість утримання корів ми будемо давати цільову дотацію 1,5 тис. грн на одну голову молочного стада”, — сказав він.

Четверта програма створена для підтримки громадян, які утримують молодняк ВРХ.

“Є проблема, яка полягає в тому, що телята, які народжуються у домашніх господарства за 2 тижні після народження здають і далі вони якимсь способом потрапляють на ринки або комбінати. Не говорячи навіть про те, що вживати в їжу м’ясо такого теляти не можна з медичних чи санітарного — гігієнічно показників, таке теля має меншу вагу ніж аби його дотримали до однорічного віку. Тому ми будемо давати дотацію у розмірі 2, 5 тис. грн за те, щоб теляти дотримували до однорічного віку”, — пояснив заступник міністра.

Мартинюк наголосив, що суть цьогорічної програми підтримки тваринництва кардинально відрізняється від минулорічної.

“У минулому році дійсно була програма повернення ПДВ, вона по великому рахунку була справедлива. Тому що хто більше платив — той більше і отримував. Але результати ми отримали такі, що дехто отримав набагато більше, ніж всі інші.

В цьому році у нас інший слоган підтримки тваринництва: хто інвестує — той отримує. І завдяки низці виставлених обмежень, ми точно уникнемо перекосів у бік двох — трьох компаній і взагалі наша мета, щоб із цих 4 млрд грн ми забезпечили найбільше охоплення отримувачів такої допомоги. В галузях, які ми підтримуємо, є і свинарство і ВРХ, і птахівництво. Хочу додати, що птахівництво це не лише курятина, це ще й індики, і інша птиця”, — резюмував він.

Водночас, за даними експертів, який би механізм розподілення дотацій не був, птахівники будуть одними з найбільших отримувачів, оскільки становлять переважну більшість в структурі тваринників, є найбільшими платниками податків та ведуть масштабні будівництва нових птахофабрик.

“Якщо говорити про підтримку тваринництва, то потрібно зрозуміти, що це таке. Сьогодні це 50% приватних фермерських господарств, які в принципі підтримувати дуже важко через їхню неорганізованість, ще 50% — це промислове виробництво, де 60% вартості займає птахівництво. Логічно, що коли ми говоримо про підтримку тваринництва з точки зору юридичних осіб, то більшу частину отримують птахівники, оскільки їхній об’єм у цій галузі найбільший”, — пояснив директор УКАБ Тарас Висоцький.