“З точки зору останніх змін до закону стосовно відповідальності суддів, то я вважаю, що в даному випадку правоохоронні органи повинні мати право затримувати суддю на місці злочину. У зв’язку з тим, що як і будь-яка інша особа, яку затримали при скоєнні корупційного злочину, буде намагатися якимось чином вплинути на ситуацію, спотворити або документи або обставини події, вплинути на свідків і т.д.”, — вважає він.
П.Дикань вважає, що з точки зору об’єктивності процесу, має виконуватися закон про те, що суддя має бути затриманий, як і будь-який інший громадянин.
На уточнення УНН, як бути, наприклад, Апеляційному суду Києва, зважаючи на те, що суд першої інстанції обрав для судді Господарського суду Києва Любомира Головатюка, якого затримали на хабарі, арешт з можливістю внесення застави, а пізніше Вища рада правосуддя заявила, що обрання для судді запобіжного заходу без їхньої згоди (навіть при умові його затримання під час злочину) є порушенням, П.Дикань відповів: “Роз’яснення не є законодавчим документом у цьому випадку. Навіть роз’яснення Вищого спеціалізованого чи Верховного суду можуть братися до уваги, але розглядаються у будь-якому випадку на підставі закону”.
“З моєї точки зору, що судді мають керуватися тією нормою, яка прописана, а те, що визначила Вища рада правосуддя, це їх право давати роз’яснення, але мені здається, що це шкодить розслідуванню в даному випадку. Як адвокат я, звісно, маю захищати інтереси підзахисного, але скажу так, як адвокат і як громадянин — я зацікавлений в тому, щоб у нас був справедливий і неупереджений суд, а тут питання про неупередженість, з моєї точки зору, при таких злочинах взагалі не йде. Тобто, суддя свідомо порушує загальні і основні засади справедливості і правосуддя”, — резюмував він.
Нагадаємо, як заявив директор НАБУ Артем Ситник, звернення Вищої ради правосуддя, про необхідність органу досудового слідства звертатися до них за дозволом на арешт судді нівелює судову реформу.