"Справа в тому, що ресторани в більшості своїй - ми говоримо і про великі ресторани, і про невеликі, сімейні, про кав'ярні - більшість мають більшу частину виручки саме у вихідні, в середньому по галузі це - понад 50%. Тобто, базово, через введення карантину вихідного дня ми маємо мінус 50% виручки. Але, це ще не вся біда", - розповів співрозмовник.
Він зазначив, що у випадку з магазинами і ТРЦ, частина потоку з вихідного дня перейшла на будні. З ресторанами ж така історія не відбувається - у будні відвідуваність не підвищується.
"Понад те, ми протягом першого ж тижня побачили прогнозоване зниження відвідуваності і в будні, що можна пояснити і пов'язано з тим, що для звичайних громадян ресторани, кав'ярні, місця громадського харчування знову "стали заразні". З точки зору держави, там небезпечно - значить туди не потрібно йти. І в будні, відповідно, ще впала. Тобто ми можемо говорити, умовно, за повний тиждень, і зараз це тільки підтверджується, у середньому виручка впала на 70%. Це призводить до того, що люди, які зайняті в цьому бізнесі, по суті втратили роботу... І кожен ресторан робить вже важкий вибір - чи частина людей звільнена в результаті, чи всі стали отримувати на 50-70% менше", - відзначає очільник УРА.
За його словами, водночас витрати рестораторів нікуди не поділися, такі як орендна плата за приміщення і податки.
"Усі обов'язкові платежі залишилися, не дивлячись на запевнення прем'єр-міністра про те, що є якась допомога. Такої допомоги не було, і зараз її теж немає. Хотілося б її побачити, почути, відчути, але її немає. Є низка специфічних моментів, пов'язаних з тим, що навіть та допомога, про яку говорить Кабінет міністрів - доступ до дешевих кредитів - ресторани в більшості своїй не мають доступ до цих кредитів. Це, знову ж таки, пов'язано з законодавчими обмеженнями, пов'язаними з тим, що ресторан, продаючи алкоголь, не має права на отримання пільгових кредитів. Немає ніякої допомоги, її бути не може у тій законодавчій структурі, яка зараз присутня", - заявив він.
На запитання про фінансову складову питання - які збитки ресторанного бізнесу в грошовому еквіваленті - Трахачев підкреслив, що для кожного об'єкта ситуація різниться.
"Якщо це кав'ярня невелика, то за місяць виручка умовно може бути 200 тис. грн оборот. Якщо великий ресторан, то це може бути 2 млн грн оборот. Якщо в середньому говорити по Україні, то 900 тис. - 1 млн грн - оборот середнього об'єкта громадського харчування. Ось, вважайте, цей мільйон перетворюється в 300 тис., при тому, що оренду потрібно заплатити повністю, податки потрібно заплатити повністю. Це однозначний збиток, цей бізнес не може існувати при такій моделі. Відповідно, багато об'єктів ухвалили рішення вже, у перший же тиждень, закритися до кращих часів", - сказав він.
Співрозмовник згадав і про частину об'єктів, заточених на доставку. Але, за його словами, це - окрема ніша в сфері громадського харчування.
"Далеко не всю їжу можна доставляти в форматі доставки. Не може звичайний ресторан, який не займався до цього доставкою, раптом взяти й почати займатися доставкою - так само цей об'єкт може почати займатися чим завгодно, якоюсь іншою діяльністю. Від Кабінету міністрів звучить, що нібито дана можливість працювати на доставці. Це не правда, це насправді відсутність такої можливості", - додав Трахачев.
Говорячи про можливість введення в Україні повноцінного "локдауну", він вказав, що ресторанний бізнес - проти, і все ж підкориться, якщо уряд ухвалить рішення про жорсткі карантинні заходи по всій країні.
Як повідомляв УНН, уряд 11 листопада ввів "карантин вихідного дня" - на три пари вихідних до кінця листопада.
У ці дні не повинно працювати нічого, окрім, за великим рахунком, громадського транспорту, продуктових, заправок, аптек і низки інших установ.
Як повідомляв УНН, Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив, що бізнес, на який негативно впливає карантин "вихідного дня", буде отримувати підтримку і уряд має рецепти такої допомоги.
Однак пізніше Президент Володимир Зеленський дорікнув Прем'єру в тому, що він не дуже часто спілкується з представниками бізнесу.