Цитата
“Скликання спеціального засідання Радбезу ООН, яке б розглянуло данне питання — це хороша річ, це правильно. Це заслуга Польщі, яка це ініціює... Сам факт розгляду винесе це питання на глобальний рівень, до нього будуть пильніше і уважніше ставитись усі держави”, — зазначив співрозмовник УНН.
Деталі
Горбач приділив увагу словам очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн, яка напередодні під час зустрічі з президентом США Джо Байденом назвала ці події не “мігрантською кризою”, а “гібридною атакою”.
Отже, з його слів, якщо мова йде про гібридну атаку — це предмет безпеки, його Радбез розглядатиме саме в контексті безпекової загрози.
Крім того, на думку аналітика, гуманітарна складова не залишиться поза увагою.
“Але, хочу зазначити, що гуманітарну відповідальність за цих людей несе безпосередньо Білорусь, яка їх запросила, дала візи, впустила до країни, і вони перебувають на території Білорусі. Гуманітарну відповідальність за цих людей несе республіка Білорусь і конкретно режим Олександра Лукашенка. Я думаю, що це теж має прозвучати сьогодні”, — каже Горбач.
“Але у сенсі, що будуть відразу прийняті рішення і накладені санкції Радбезу ООН на Білорусь — на це навряд чи можна сподіватись, оскільки правом вето у Радбезі володіє і Російська Федерація, з якою Білорусь має „Союзноє государство“. Ми розуміємо, що Росія не дозвлить накладати якісь санкції. Відповідно, Китай може так само це зробити”, — стверджує фахівець.
На його думку, рішення санкційного характеру щодо Білорусі будуть ухвалювати не на Радбезі ООН, а, зокрема, на рівні ЄС і, можливо, на національному рівні.
Контекст
Рада Безпеки ООН сьогодні, 11 листопада, проведе екстрене засідання на тлі міграційної кризи на кордоні Польщі та Білорусі. Зустріч пройде у закритому форматі. Захід відбудеться на запит Естонії, Франції та Ірландії.
Як повідомляв раніше міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, Литва попросила Організацію Об’єднаних Націй обговорити створення “гуманітарного коридору” з білоруського кордону для повернення мігрантів до країн свого походження.
“У нас є інформація із соціальних мереж про те, що на кордоні є люди, які хочуть повернутися до Іраку та інших країн. Єдиною міжнародною організацією, яка може чинити тиск на Білорусь, є Організація Об’єднаних Націй”, — сказав він журналістам у Вільнюсі.
Додамо
8 листопада на польсько-білоруському кордоні загострилася ситуація.
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що країна привела в готовність війська вздовж кордону через напружену ситуацію з мігрантами.
Велика група нелегалів намагалася прорватися на територію країни. На кордоні були чутні постріли. Білоруські прикордонники заявили, що вони лунали з польського боку.
У ніч на 10 листопада дві групи мігрантів увірвалися до Польщі з Білорусі, їх затримали.
10 листопада Білорусь заявила про нарощування військ ППО на кордоні з ЄС.
Щоб уникнути напливу мігрантів з Білорусі, Україна посилить охорону державного кордону з країною-сусідом. Як заявив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, найбільш уразливі ділянки українсько-білоруського кордону будуть посилені додатковими підрозділами Держприкордонслужби, Нацполіції та Нацгвардії.
Наприкінці серпня Польща, Литва, Латвія та Естонія звинуватили Білорусь у використанні нелегальних мігрантів як зброї у так званій гібридній війні проти ЄС.
У межах боротьби з потоком нелегальних мігрантів Польща почала будівництво паркану на кордоні з Білоруссю.