КИЇВ. 6 вересня. УНН. У вівторок, 7 вересня народні депутати повертаються після канікул під купол. Стартує шоста сесія Верховної Ради. Новий політичний сезон обіцяє бути яскравим і насиченим. Парламентаріям доведеться розглянути проект бюджету на 2022 рік, вирішити долю так званих законопроектів про олігархів і розглянути “антиахметовський” законопроект у другому читанні, а також розібратися з десятками нових ініціатив. УНН поспілкувався з народними депутатами з різних фракцій і дізнався, з яких ключових законопроектів почнуть свою роботу парламентарі, і чого вони очікують від нового політичного сезону.
Законопроекти
Підготовка проекту державного бюджету України на 2022 — головне завдання шостої сесії Верховної Ради шостого скликання.
“До 15 вересня Верховна Рада України чекає проект бюджету на 2022 рік. Ми будемо концентрувати свою увагу саме на ньому, всіх комітетів, звичайно, профільного комітету — він уже готується до тих баталій, які будуть розгортатися. Тому що дійсно ключовим питанням цієї сесії є необхідність підготувати якісний документ. Верховна Рада завжди його допрацьовувала після Кабінету Міністрів України”, — сказав спікер парламенту Дмитро Разумков.
Глава фракції “Голос” Ярослав Железняк розповів УНН, що параметри бюджету на наступний рік не будуть разюче відрізнятися від бюджету, який був прийнятий на цей рік.
“Я вам відверто скажу, я вже бачив порядой денний, там не буде дива, робочі законопроекти — без гучних законів. Пріоритетом на перший тиждень буде пакет МВФ, це чотири закони. Нам треба встигнути, тому що приїде місія до 14 вересня у нас дедлайн по макрофінансовій допомозі 600 млрд нам треба отримати тому це буде пріоритетом. Багато важливих законів і соціальних, і про індексацію пенсій. Проект бюджету буде внесений ближче до 14 вересня, дива там не буде, буде те, що прописано в бюджетній декларації на 2022-2024 роки. 3,5% дефіцит бюджету, незначне зростання ВВП десь 3,8%. Дохід в бюджет буде 1,208 трильйон гривень, якщо з року в рік, то це зростання на 11,2%. Сильно не буде відрізнятися від бюджету, який вже є”, — сказав Железняк.
Також Міністерство фінансів пропонує закласти витрати на охорону здоров’я у зведеному бюджеті на рівні 4,5% ВВП, на освіту — 7,2%.
У перші тижні роботи парламентарії повинні розглянути пакет освітніх законопроектів: про зміну підходу до формування бюджетних місць у вузах, наукові парки та про військову освіту, а також антиплагіаторські законопроекти № 3758 і № 5461.
На поточний тиждень заявлена частина законів по Національному банку, які потрібні для програми МВФ, про які раніше розповідав Железняк. Перший законопроект стосується обов’язкового обміну інформацією між банками про нерезидентські рахунки їхніх клієнтів для валютного контролю, другий — № 5851 про посилення незалежності НБУ.
Чимало скандалів буде навколо законопроекту № 5600, який в ЗМІ часто називають “антиахметовським”. Серед норм, які стосуються великих промислових груп, він пропонує підвищити ставки податків (викиди шкідливих речовин в воду і викиди СО2), а також ставки податків за викиди гірничо-збагачувальних комбінатів. Однак він торкнеться не тільки великого бізнесу, а й фермерів. У фракції “Батьківщина” кажуть, що голосувати в другому читанні за нього не будуть.
“Україна не має часу на експерименти. На жаль, замість того, щоб впроваджувати законодавчі ініціативи, які будуть рухати економіку вперед, у парламенті думають депутати зосереджені на тому, щоб виправляти помилки „монобільшості“ або хоча б мінімізувати шкоду, якої завдають, зважені і нерозумні закони. Наприклад, понад 10 тисяч правок подано (в тому числі і представниками „Батьківщини“) до другого читання урядового законопроекту № 5600 про підвищення низки податкових ставок”, — говорить депутат від Батьківщини Сергій Тарута.
Таку ж думку висловлює голова фракції “Голос”.
“У цей законопроект внесли 11 314 правок, а буде ще більше, буде важко, думаю буде застосовуватися спецпроцедурою”, — говорить Железняк.
Скептично опозиційні депутати відносяться до законопроекту про олігархів, який також розглядатимуть у другому читанні. Зараз туди внесли 1257 поправок. У ОПЗЖ кажуть, що не будуть його підтримувати так як вважають таку боротьбу фіктивною і вибірковою.
“У таблиці правок не так багато, його будуть просувати до другого читання, є багато слушних правок. Я подавав свої, наприклад, щоб комісію з олігархам відбирали міжнародні експерти як ми відбираємо керівника НАБУ або САП”, — говорить Железняк.
У “Європейській солідарності” вважають, що потрібно зосередитися на військовому блоці. “Перше, що зараз потрібно приймати, і я подавав законопроект, про звернення до Конгресу про надання Україні статусу основного союзника США поза НАТО. Результати зустрічі Зеленського з Байденом ніякі, якогось прориву в питанні безпеки не відбулося, а це питання стоїть гостро, інституалізація наших відносин з США, в першу чергу в сфері військового співробітництва. Треба першим це ставити на голосування”, — вважає Олексій Гончаренко, нардеп “ЄС”.
У монобільшості розповідають, що буде продовжена реформа децентралізації, а також розглянуто законопроект про всеукраїнський та місцеві референдуми.
“Ми продовжимо судову реформу, продовжимо реформу правоохоронної системи — те, що потрібно тут і зараз вирішити, тому що якщо бути чесним, з середини наступного року стартує передвиборча кампанія, півтора року буде до виборів і конструктив в парламенті знайти буде все складніше і складніше, так як окремі політичні партії будуть сприймати Верховну Раду, не як місце, де приймають закони, а як трибуну для виступів і черговий ефір”, — говорить депутат “Слуги народу” Олександр Качура.
Юрій Загородній, народний депутат від ОПЗЖ вважає, що Раді зараз варто буде сконцентровано увагу на соціальних законопроектах, так як осінь для влади виявиться важкою.
“Життя людей не стає краще, проблеми з економікою, майбутній непростий опалювальний сезон. Це головні виклики перед нинішньою владою, яку вона не зможе вирішити, тому що для цього потрібен професіоналізм, чого у них немає”, — каже нардеп.
Качура каже, що і соціальні законопроекти передбачені. Наприклад, законопроект про прожитковий мінімум. “За нього проголосували в першому читанні, який ми проголосували з Третьяковою і її профільним комітетом я б хотів, щоб ми заклали в бюджет всі необхідні норми, які дозволяють підняти необхідний прожитковий мінімум, якщо вдасться це зробити фактичне зростання буде в два рази. Тобто якщо, прожитковий мінімум був трохи більше 2000 гривень, то буде більше 5000 гривень. Наступним кроком буде прирівняти пенсію до прожиткового мінімуму — це для мене план максимум на цю парламентську сесію”, — розповідає депутат “СН”.
Новий політичний сезон і відставки
На запитання УНН, чого депутати очікують від нового політичного сезону, опозиційні депутати сходяться на думці — зміцнення президентської вертикалі та домінування монобільшості.
“Що стосується політичного сезону, думаю він буде як завжди гострим. Зеленський прибирає останні точки впливу, які в повному обсязі йому підкоряються, це стосується Разумкова, Кличко та інших, він хоче повністю концентрувати владу в своїх руках”, — говорить Гончаренко.
В “Голосі” вважають, що сезон буде насичений гаслами і цементуванням влади.
“Зараз буде екватор президента, так робили всі останні президенти, в даному випадку це буде спроба збільшити повноваження у президента, які як на мене і так надлишкові, зниження ролі парламенту, в тому числі спроби змінити регламент — в турбо-режимі приймати закони і мінімізація ролі Кабміну, хоча складно уявити, що ще з ними можна зробити, щоб вони ще менше впливали на процеси. Говорячи про відставки, будемо дивитися від умов, хто на заміну. Кадрова ротація показала, що заміни все гірше і гірше. Я впевнений, що загальної відставки не буде. Зараз Кабмін один з помічників, департаментів в ОП, я думаю владу це влаштовує, тому що вони роблять все що їм скажуть. Окремих поміняють, наприклад, Тарана (міністр оборони — ред.), але крім як на Печерських пагорбах цього ніхто не помітить”, — говорить Железняк.
Сергій Тарута від “Батьківщині” не сумнівається, що кадрові ротації будуть, але великих надій на них не покладає. За його словами, міняти потрібно не міністрів, а підхід: призначати на вищі посади не просто лояльних людей, а професіоналів і моральних авторитетів. У ОПЗЖ також говорять про те, що не підтримуватимуть точкові відставки міністрів, а необхідна відставка всього Кабінету міністрів.
“Влада продовжить тиснути на опозиційні сили і буде йти на порушення всіх законів, і ці репресії триватимуть. Зеленський зайнятий тільки тим, що думає, як зберегти владу тому підминати під себе все і тепер йому потрібен ще контроль над парламентом”, — говорить Юрій Загородній.
У Слузі народу говорять, що відставки всього Кабміну чекати не варто, так як роботою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля задоволені. Як і відставка спікера парламенту Дмитра Разумкова, не більше ніж чутки. А на критику і звинувачення в узурпації влади ставляться спокійно.
“Кадрові ротації до кінця вересня точно будуть, але це може не збігатися з тим, що є в публічному просторі. Кандидатури ще обговорюються, але конкретного рішення ще ні по кому, ніхто не приймав. А що стосується критики, то Конституцією передбачені всі повноваження, про цементування влади я не знаю наскільки це доречно говорити. Один політик говорив, що ми закатали їх в асфальт. Не зовсім хороші асоціації у мене це викликає, але чи варто говорити про те, що влада повинна бути сильною — звичайно так. Якщо взяти всі соціологічні опитування, українець хоче, щоб влада була сильна”, — резюмує Качура.