Медичні настанови та протоколи повинні оперативно оновлюватися, якщо зʼявляються нові міжнародні рекомендації. Про це в ексклюзивному коментарі УНН зазначила член комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Яна Зінкевич.
Контекст
Раніше у коментарі УНН член профільного комітету Ради Валерій Зуб розповів, що комітет ВР України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування працює над розробкою механізму динамічного оновлення національних протоколів для адаптації до нових доказових методів лікування та змін у міжнародній медичній практиці
Деталі
"Якщо загалом говорити, то це виглядає як логічна ідея. Тому що протокол ТССС (Tactical Combat Casualty Care - протокол, який описує порядок, вимоги та положення, що регулюють надання медичної допомоги пораненим бійцям безпосередньо на полі бою – ред.) оновлюється раз в рік. Тобто, цілком доречно оновлювати наші протоколи тоді, коли з’являються нові міжнародні рекомендації, а не раз на 5 років, як зараз", - зазначила Яна Зінкевич.
Вона додала, що підтримає ініціативу щодо оперативного оновлення медичної документації, якщо "там все буде нормально прописано".
Додамо
Ще у 2016 році спеціальна комісія затвердила адаптовану клінічну настанову, яка рекомендує використовувати для обробки ран "людей-метеликів" виключно продукцію шведської компанії Molnlycke Health Care. Цей документ був складений на основі рекомендацій та висновків, зібраних у 2012 році. Він мав бути переглянутий ще у 2019 році, проте цього не сталося. Комісія понад пʼять років не оновлювала рекомендацій попри існуючий новітній досвід міжнародних колег, що дозволяє припустити наявність корупційних мотивів у її бездіяльності. Ця настанова у 2017 році лягла в основу медичного протоколу з лікування пацієнтів з бульозним епідермолізом. Таким чином "людей-метеликів" в Україні позбавили права вибору медичних засобів для обробки ран, адже жодного аналогу шведським повʼязками в документації вказано не було.
Європейський консенсус щодо практичних порад з лікування бульозного епідермолізу від 2021 року, опублікований Європейською академією дерматології та венерології радить лікарям використовувати індивідуальний підхід у лікуванні "людей-метеликів". "Вибір стратегії лікування рани повинен враховувати ефективність, уподобання пацієнта та економічну ефективність", - йдеться у документі.
Економічна доцільність зокрема повʼязана з тим, що пацієнтам з бульозним епідермолізом протягом життя доводиться використовувати безліч повʼязок для обробки ран, і у деяких виробників, як от наприклад у Molnlycke Health Care, вони дуже дорогі.
Водночас європейські лікарі у настанові вказали цілий ряд виробників повʼязок, які можуть використовуватись при обробці ран пацієнтів з бульозним епідермолізом. Тобто вони дають можливість пацієнтам обрати той медичний засіб, який їм найбільше підходить. Ба більше, європейці радять лікарям у випадку, якщо немає можливості використовувати спеціалізовані повʼязки, застосовувати марлю. Настанова з клінічної практики лікування бульозного епідермолізу новонароджених від 2024 року, опублікована у British Journal of Dermatology, пропонує аналогічний підхід для запобігання травмування шкіри у дітей, які носять підгузки.
Але в Україні міжнародні рекомендації ігнорують і вперто говорять про те, що виключно шведські повʼязки можна застосовувати пацієнтам з бульозним епідермолізом.
Нагадаємо
Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки "Орфанні захворювання України", яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.
У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.
Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу "Орфанних захворювань України" та її лідерки.
Колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька наголосила, що Міністерство охорони здоров’я має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.