“За останні три роки (кількість незаконних АЗГП — ред.) тільки збільшується. Боротьба з цим нелегальним бізнесом триває вже майже два роки. З Євробаченням, чи без нього, але ми не можемо ставити під загрозу життя мешканців Києва. І, певна річ, є значні ризики, пов’язані з проведенням пісенного конкурсу, тому ми маємо зробити все, аби їх мінімізувати. Також маємо завдання навести лад з цим бізнесом, адже з ним пов’язано дуже багато негативу. Фактично, існує недобросовісна конкуренція, а чесні гравці, які сплачують всі податки, перебувають в невигідному становищі”, — зазначив він.
Г.Пліс розповів, що 70% обсягу продажів скрапленого газу в столиці припадало на нелегальні газові заправки. Як наслідок, бюджет столиці недоотримав орієнтовно 625 мільйонів гривень.
“У нелегальних заправок, звісна річ, нема належно оформлених документів на землекористування, нема дозволів на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, інших дозвільних документів. Вони дуже часто реалізують пальне без касових апаратів, не оформляють трудові відносини з працівниками. Тому бюджет, за оперативними розрахунками, недоотримує приблизно 625 мільйонів. Ви лише уявіть: 70% газу в Києві торгується через нелегальні заправки!”, — зауважив він.
Як повідомляв УНН, п’ять АГЗП, які раніше демонтували у Києві, відновили свою роботу.
При цьому, попри демонтаж в столиці, газові модулі продовжують працювати у передмісті.
Додамо, що легальні оператори ринку пального підтримали ініціативу КМДА демонтувати всі нелегальні АГЗП в столиці. Однак, деякі експерти припускають, що після Євробачення незаконний газовий бізнес може знову відновити свою роботу.