В Україні щороку реєструють сотні кримінальних проваджень за статтею 140 Кримінального кодексу України - неналежне виконання професійних обов'язків медичними або фармацевтичними працівниками. За даними Офісу Генпрокурора, у 2025 році було зареєстровано 409 таких проваджень, а за перші вісім місяців 2026 року – ще 305. Частина цих справ стосується смерті пацієнтів, чиї родини роками намагаються з'ясувати обставини трагедії та домогтися справедливості. Натомість вони стикаються із затяжними експертизами, регулярними перенесеннями судових засідань, а деякі справи закривають через сплив строків давності. Чи може таке затягування стати підставою для звернення до Європейського суду з прав людини, в ексклюзивному бліц-інтерв'ю УНН розповів доцент кафедри міжнародного права КНУ імені Тараса Шевченка Роман Єделєв.
Підпис до фото: Роман Єделєв, доцент кафедри міжнародного права КНУ імені Тараса Шевченка.
- Чи може систематичне перенесення судових засідань у справах про медичну недбалість порушувати права потерпілих та стати причиною звернення до ЄСПЛ?
- Так, може. Але важливо розуміти, що не кожне перенесення судового засідання є порушенням Конвенції. Якщо йдеться про смерть пацієнта внаслідок можливої медичної недбалості, стаття 2 Конвенції, яка гарантує право на життя, зобов’язує державу забезпечити ефективний і своєчасний розгляд справи, який дозволить встановити обставини смерті та з’ясувати питання відповідальності. Якщо судові засідання систематично відкладаються без належного обґрунтування, провадження роками не просувається, а затримки створюють ризик спливу строків давності, це може свідчити про порушення Конвенції.
Така практика ЄСПЛ існує і щодо України. Зокрема, у справі "Сінько та інші проти України" (2026) Суд встановив порушення статті 2 через недоліки та затягування проваджень щодо смерті пацієнтів. Аналогічно у справі "Лукашенко проти України" (2025). Суд визнав розслідування обставин смерті пацієнта, яке тривало багато років, неефективним.
Для звернення до ЄСПЛ важливо довести не просто факт перенесення засідань, а те, що затримки були невиправданими й негативно вплинули на можливість ефективного розгляду справи. За певних обставин тривала неефективність провадження може обґрунтовувати звернення і до його завершення.
- Якщо кримінальне провадження у справі про медичну недбалість закриють через сплив строків давності без вироку по суті, чи зможуть потерпілі оскаржити це в ЄСПЛ?
- Так, потерпілі можуть звернутися до ЄСПЛ навіть після закриття кримінального провадження через сплив строків давності. Однак важливо розуміти, що сам факт закриття провадження не обов’язково означає порушення Конвенції. ЄСПЛ оцінюватиме насамперед те, чи забезпечила держава ефективне розслідування та судовий розгляд. Якщо строки давності спливли внаслідок невиправданого затягування, бездіяльності державних органів або численних процесуальних недоліків, це може становити порушення статті 2 Конвенції, яка гарантує право на життя.
Показовою є справа "Лукашенко проти України" (2025). У ній кримінальне провадження щодо смерті пацієнта закрили через сплив строків давності після понад десяти років розслідування. ЄСПЛ встановив порушення статті 2, причому навіть отримана потерпілою компенсація в цивільному процесі не усунула недоліків розслідування. У справі "Сінько та інші проти України" (2026) Суд також підтвердив відповідальність держави за неефективність проваджень щодо можливої медичної недбалості.
Водночас Конвенція не гарантує потерпілим обов’язкового обвинувального вироку. Головне, щоб держава забезпечила реальну можливість встановити обставини події та домогтися юридичного захисту, зокрема відшкодування шкоди.
- Яких практичних результатів можуть домогтися потерпілі через ЄСПЛ? Чи може його рішення сприяти поновленню розгляду справи та ухваленню рішення по суті?
– Передусім потерпілі можуть домогтися офіційного визнання того, що держава порушила їхні права, а також грошової компенсації. Наприклад, у справах "Лукашенко проти України" (2025) та "Сінько та інші проти України" (2026) ЄСПЛ встановив порушення статті 2 Конвенції через неефективність проваджень щодо медичної недбалості та присудив заявникам компенсації моральної шкоди. Однак значення рішення ЄСПЛ не обмежується компенсацією. Відповідно до статті 46 Конвенції держава зобов’язана виконати рішення Суду, зокрема, за необхідності, вжити заходів для усунення наслідків порушення.
Чи може це призвести до поновлення кримінального провадження? Теоретично так, але не автоматично. Українське законодавство передбачає можливість перегляду судових рішень після встановлення ЄСПЛ порушення Конвенції. Однак усе залежатиме від характеру встановленого порушення, обставин конкретної справи та наявності відповідних правових підстав.
- Які юридичні кроки потерпілим варто зробити вже зараз, щоб захистити свої права та мінімізувати ризик закриття провадження через сплив строків давності?
- Насамперед я б радив потерпілим не залишатися пасивними учасниками процесу, особливо якщо наближається закінчення строків давності. Важливо використовувати доступні юридичні механізми, щоб домагатися своєчасного розгляду справи.
По-перше, варто письмово звертатися до суду з клопотаннями про дотримання розумних строків розгляду, звертаючи увагу на ризик спливу давності. Таку можливість передбачає стаття 28 КПК України. Якщо засідання систематично відкладаються, необхідно вимагати належного обґрунтування причин і, за можливості, пропонувати альтернативні способи участі обвинуваченого, зокрема через відеоконференцію.
По-друге, важливо документувати всі випадки затягування провадження, зокрема дати перенесених засідань, причини відкладень, подані клопотання та рішення суду. Це може мати вирішальне значення, якщо згодом виникне необхідність звернення до ЄСПЛ.
По-третє, я б рекомендував не обмежуватися виключно кримінальним провадженням, а оцінити можливість окремого цивільного позову про відшкодування шкоди. Адже навіть якщо кримінальну справу закриють, можливість цивільно-правового захисту за певних умов зберігається. Водночас важливо не пропустити строки звернення з таким позовом.
Зрештою, найважливіше – не чекати, поки строки давності спливуть. Активна процесуальна позиція не гарантує, що провадження не закриють, але може допомогти захистити права потерпілих на національному рівні та створити належну доказову основу для можливого звернення до ЄСПЛ.
У справах про медичну недбалість час має особливе значення. Чим довше триває провадження, тим складніше встановити обставини події, зібрати належні докази та забезпечити притягнення винних до відповідальності. Тому ЄСПЛ оцінює не лише формальне дотримання процесуальних правил, але й реальну ефективність правосуддя.