“Нацбанк продовжує експерименти. Тепер він вирішив не проводити інтервенції всім банкам, а обмежитися колом обраних. А вже вони будуть перепродавати нацбанківську валюту менш спритним колегам. Перше, що після новин про це нововведення прийшло на розум користувачам соцмереж, — чиста і неприкрита корупція дилерів НБУ, тобто чиновників, які займаються операціями на відкритому ринку. Бачив навіть припущення про націнку, яка заноситься на Інститутську”, — зазначив він.
Разом з тим, політик вважає, що рішення про введення інституту банків-агентів прийнято не просто так, а в рамках стратегії валютних інтервенцій.
“Одним із завдань цієї стратегії, яка чомусь представлена тільки у вигляді презентації, є згладжування піків валютного ринку. Тобто, перш за все, пом’якшення коливань, пов’язаних зі спекуляціями.
Причому спекулянти, в даному випадку, слово не лайливе, а констатуюче. Просто така бізнес-модель багатьох малих банків, у яких обсяг валютних операцій більше, ніж у банків першої десятки. Наприклад, банк Альянс знаходиться на передостанніх місцях за активами. А обсяг торгів у нього більше, ніж у „монстрів“ — Укргазбанку і ВТБ”, — пояснив С.Арбузов.
При цьому малий банк, у якого вся суть його роботи полягає у валютних операціях, в моменти волатильності ринку, конвульсивно заробляє на коливаннях курсу, підсилює їх і підтримує.
“Адже йому потім на тижневий заробіток доводиться жити весь довгий період відносної стабільності. Чим думає Нацбанк, даючи можливість типовому спекулянта бути маркет-мейкером? Дійсно, нічого крім корупції, в голову не приходить”, — резюмував С.Арбузов.