Деталі
Прогнози філософа виглядають так:
1) Росія йде до повної поразки в Україні. Російське планування було некомпетентним, заснованим на помилковому припущенні, що українці налаштовані прихильно до Росії і що їхні збройні сили зваляться одразу ж після вторгнення. Російські солдати готували парадну форму для параду перемоги у Києві, а не додаткові боєприпаси та пайки. На даний момент Путін направив на цю операцію більшу частину всіх своїх збройних сил — він не має величезних резервів сил, які він міг би закликати до участі в битві. Російські війська застрягли за межами різних українських міст, де вони стикаються з величезними проблемами із постачанням та постійними нападами українців.
2) Крах їхнього становища міг би бути раптовим і катастрофічним, а чи не відбуватися повільно внаслідок війни на виснаження. Армія в польових умовах досягне точки, коли її не можна буде ні забезпечити, ні вивести, і бойовий дух випарується. Принаймні це вірно для півночі; росіяни почуваються краще на півдні, але ці позиції буде важко утримати, якщо північ звалиться.
3) До того, як це станеться, дипломатичне рішення війни неможливе. Не існує мислимого компромісу, який був би прийнятним як для Росії, так і для України з огляду на втрати, які вони зазнали на даний момент.
4) Рада Безпеки ООН вкотре довела свою марність. Єдиною корисною річчю було голосування на Генеральній Асамблеї, яке допомагає виявити поганих чи уникливих гравців у світі.
5) Обидва рішення адміністрації Байдена не оголошувати безпольотну зону та не допомагати перекидати польські МіГи були добрими; вони зберегли голову у дуже емоційний час. Набагато краще, щоб українці перемогли росіян наодинці, позбавивши Москву приводу, що на них напало НАТО, а також уникнувши всіх очевидних можливостей ескалації. Зокрема, польські МіГи мало що додадуть до можливостей України. Набагато важливіше постійне постачання «Джавелінів», «Стингерів», TB2, медикаментів, обладнання зв'язку та обміну розвідданими. Я припускаю, що українські сили вже орієнтуються на розвідку НАТО, що діє за межами України.
6) Ціна, яку платить Україна, звісно, величезна. Але найбільшої шкоди завдають ракети та артилерія, з якими ні МіГі, ні безпольотна зона нічого не можуть вдіяти. Єдине, що зупинить бійню, це поразка російської армії землі.
7) Путін не переживе поразки своєї армії. Він отримує підтримку, тому що його вважають найсильнішою людиною; що він може запропонувати, коли продемонструє некомпетентність і втратить свою примусову владу?
8) Вторгнення вже завдало величезних збитків популістам усього світу, які до нападу одностайно висловлювали симпатії Путіну. Серед них Маттео Сальвіні, Жаїр Болсонару, Ерік Земмур, Марін Ле Пен, Віктор Орбан і, звичайно, Дональд Трамп. Політика війни оголила їх відверто авторитарні нахили.
9) Війна досі була добрим уроком для Китаю. Як і Росія, Китай за останнє десятиліття створив, здавалося б, високотехнологічні збройні сили, але вони не мають бойового досвіду. Погану роботу російських ВПС, швидше за все, повторить ВПС Народно-визвольної армії, яка також не має досвіду управління складними повітряними операціями. Ми можемо сподіватися, що китайське керівництво не обманюватиме себе щодо власних можливостей, як це зробили росіяни, обмірковуючи майбутні дії проти Тайваню.
10) Сподіваюся, Тайвань сам усвідомлює необхідність готуватись до війни, як це зробили українці, та відновити заклик на військову службу. Давайте передчасно не програватимемо.
11) Турецькі дрони стануть бестселерами (Bayraktar TB2, очевидно – ред.).
12) Поразка Росії уможливить «нове народження свободи» і виведе нас зі ступору щодо занепаду глобальної демократії. Дух 1989 року житиме завдяки купі відважних українців.
Додамо
Як заявив раніше цього тижня президент України Володимир Зеленський, неможливо сказати, скільки ще днів триватиме боротьба з окупантом за українську землю, але можна сказати – Україна це зробить, адже стратегічного перелому вже досягнуто.