Рахункова палата і Світовий банк зацікавились "мертвим вантажем" у 137 млн доларів із позики для МОЗ і регіонів

Так, ще на початку 2015 року Світовий банк надав Україні рекордну позику – 215 млн дол. США на проект, термін виконання якого – з 2015 по 2020 рік. Рахункова палата сам проект оцінює позитивно, зазначив Майснер. За його словами, фінансові умови проекту є дуже комфортними (0,25 % одноразова комісія за надання позики, 0,25 % на рік за резервування коштів тощо). Зазначені умови є пільговими лише до 2020 року, а далі вже застосовуватиметься ставка в 2,78 %.

"Він поділяється на дві частини: першу реалізовує на центральному рівні безпосередньо МОЗ. Це загальнодержавні питання, які мають реалізовуватись у МОЗ. Частина коштів пішла туди. Але вона незначна на тлі іншої частини. Основна ж частина коштів, передбачена для реалізації субпроектів в регіонах", - сказав він. Так, відповідно до оприлюдненого звіту Рахункової палати, Міністерство на центральному рівні має реалізувати 11,7% позики, тобто близько 25,47 млн. доларів, в той час коли на регіони - 8 областей - припадає решта 189,53 млн.

"215 млн доларів розділили таким чином, що 189 млн були для областей, на регіональні потреби в оновленні обладнання, матеріально-технічної бази в цілому, в тому числі автомобілів, реконструкцію і капітальний ремонт приміщень, споруд та будівель медичного профілю тощо. Все це мало бути в напрямку профілактики і лікування серцево-судинних захворювань і онкології. Це дві великі біди для населення України", - сказав фахівець.

Рахункова палата перевірила реалізацію проекту у 2015-2017 і за 3 квартали 2018 року.

"Ми побачили, що 72% коштів (близько 137 млн дол.), які передбачались на регіональний рівень, залишаються недоторканими на рахунку МБРР", - зазначив Майснер.

Ба більше, він зазначив, що на момент завершення аудиту за позикою з Держбюджету було сплачено 2,9 млн доларів США. На його думку, кошти, які все ж були залучені на виконання проекту, в цілому, досягають мети, але більша частина коштів взагалі не використовується.

"Яка причина? Неналежна організація Міністерством охорони здоров’я і владою на місцях, зокрема, обласними владами, реалізації відповідних регіональних субпроектів в рамках цього національного проекту. Це – основна і по суті єдина проблематика, яка є", - зазначив член Рахункової палати.

На його думку, одне з пояснень, яке може надати МОЗ на це питання – що проект є дуже амплітудним. У Міністерстві пояснюють, що це інноваційна архітектура проекту, новий дизайн, за їхніми словами.

"Не треба забувати, що, хоча позика і йде від Світового банку, але гроші, як тільки заходять в Україну, йдуть через Держбюджет. Таким чином ми на сьогодні говоримо про неефективне витрачання коштів з Державного бюджету України, а це, по суті, кошти платників податків", - зазначив Майснер, додавши, що не звинувачує в цьому особисто когось одного.

"Тут нас не цікавить нічия особиста кар’єра, історія – ані Уляни Супрун, ані її заступників. Нас цікавить лише одне – відповідальність посадових осіб на центральному рівні – в МОЗ, і в регіонах, за те, що неефективно використані кошти держбюджету в рамках реалізації цього проекту", - підкреслив він.

Водночас Майснер зазначив, що головним розпорядником коштів по цій субвенції є Міністерство охорони здоров’я − саме воно несе основну відповідальність згідно з бюджетним законодавством за планування та реалізацію заходів, контроль за використанням коштів і досягненням цілей.

"У нас була зустріч особисто з усіма стейкхолдерами, в тому числі зі Світовим банком. Керівник цього проекту в Україні від Світового банку висловив гостру зацікавленість в належній подальшій реалізації цього проекту і різкому, але якісному нарощувані в темпі вибірки. Він з великим зацікавленням сприйняв наші аудиторські напрацювання, звіт попросив надіслати Світовому банку. Ми його офіційно направили у представництво Світового банку в Україні, і на сьогодні банк синхронно з Рахунковою палатою проводить інвентаризацію цього проекту, зокрема, на регіональному рівні. Думаю, будуть зроблені відповідні висновки", - розповів співрозмовник.

Рахункова палата, з його слів, відповідно до Закону України, теж здійснює постконтроль, тобто постійно моніторить стан виконання рекомендацій.

"Якщо вони не виконуються, ми звертаємось до Кабінету Міністрів, який над МОЗ в урядовій структурі, і до профільного комітету Верховної Ради з інформуванням, що, на жаль, рекомендації не виконуються, і тим самим зберігаються ризики щодо незаконного, нецільового або неефективного використання коштів", - зазначив член Рахункової палати.

На питання журналіста про те, що буде з грошима, якщо їх все ж не реалізують до спливу визначеного терміну, Майснер зазначив, що не може сказати напевне про їх долю, "бо це питання відноситься до компетенції МОЗ і Мінфіну, а також безпосередньо до Світового банку". 

"Але я можу вам сказати, що з перемовин зі Світовим банком, які у мене були під час аудиту, зрозуміло одне: Світовий банк не допустить, щоб ці гроші і надалі лежали мертвим вантажем на рахунку МБРР чи на рахунках місцевих бюджетів чи в бюджетних установах регіонів", - повідомив співрозмовник.

Він також запевнив, що за використанням грошей Світового банку наразі слідкують як Рахункова палата, так і власне Світовий банк, а також Комітет з питань охорони здоров’я ВР.