За словами прокуратури, немає підстав визнати, що слова Купріяновича під час виступу могли образити народ або Республіку Польща.
“Приписані промовцем членам польського народу звинувачення у злочині проти людства, хоча невиправдано, стосувалися партизанів Армії крайової, котрі були солдатами польської підпільної держави, тобто не польського народу як цілого”, — сказав очільник Окружної прокуратури у Замості Рафал Кавалєц.
Таким чином, було вирішено, що виступ не має ознак злочину.
“Форма, у якій промовець це зробив, не дозволяє нам визнати, що він зневажив, висміяв або образив польський народ як одне ціле або Республіки Польща”, — додав Кавалєц.
У прокуратурі також зазначили, що промовець змовчав про невигідні, на його погляд, факти щодо злочинів, вчинених українськими націоналістами проти польського населення та проігнорував справжню причину акції Армії крайової і Батальйонів хлопських у Сагрині.
“Його слова були суперечливими і були суб’єктивною оцінкою подій, що можна визнати односторонньою і сумнівною, але вони не становлять злочину”, — зазначили у прокуратурі.
Як повідомляв УНН, окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства Польщі розпочала слідство стосовно слів голови Українського товариства Григорія Купріяновича щодо українців, вбитих у Сагрині під час акцій польського збройного підпілля в 1944 році.
Так, люблінський воєвода Чарнек 10 липня закликав польську прокуратуру вивчити слова голови Українського товариства у Любліні, які він сказав у Сагрині. На думку люблінського воєводи, Купріянович своїми словами прирівнює події, що сталися в Сагрині в 1944 році до подій на Волині 1943 року.