Івану Васильовичу Мирону призначено довічну Президентську стипендію згідно з указом № 291/2020: “Про призначення довічних державних іменних стипендій громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність. Призначити довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність: 9. Мирону Івану Васильовичу (Закарпатська область)”.
У ОДА додали, що: “Іван Мирон народився 9 березня 1929 року в селі Росішка Рахівського району у сільській родині, тут мешкає й зараз. У дитячому віці належав до „вовченят“ (пластові новаки). Працював вчителем початкових класів. Був активним учасником антирадянського руху. Восени 1950-го року відмовився служити в армії „окупантів“. У травні 1951 р зраджений і арештований. Слідство велося в Ужгородській тюрмі. У січні 1952 р отримав вирок — 25 років суворого режиму: Харків, Новосибірськ, Красноярськ, етап по р Єнісей до Норільська. У 1953 р — учасник повстання політв’язнів у Норильську”.
Весною 1976 р побачив волю. Реабілітований 18 липня 2019 року.