КИЇВ. 21 листопада. УНН. З питанням “за що стояв Майдан?” пов’язано дуже багато міфів. Головною вимогою було повалення тодішньої влади, чого вдалося досягти, проте очікування людей, що зі зміною влади життя зміниться “на краще”, не повністю справдились. Таку думку в коментарі УНН розповів політолог Володимир Фесенко.
“Насправді те, що починалося 20-21 листопада, це ще не був справжній Майдан. Це була студентська акція проти скасування В.Януковичем підписання угоди про Європейську асоціацію, але справжній Майдан почався 1 грудня, коли дійсно десятки чи не сотні людей вийшли. Тоді скоріше людей об’єднали емоції обурення розгоном цього студентського Майдану. І на той момент чітких вимог не було. Взагалі якоїсь програми вимог теж не було. Потім вже коли намагалися домовлятися, почали висувати вимоги зміни уряду Азарова і так далі. Спочатку це було обурення, вимога покарати винних у розгоні того студентського Майдану, а потім, я думаю, що головною об’єднувальною метою стало відсторонення В.Януковича від влади. Цей настрій домінував”, — розповів В.Фесенко.
За його словами, на початку протестних акцій, коли соціологи опитували учасників Майдану, відсторонення В.Януковича від влади, відсторонення уряду М.Азарова, фактично, було головною вимогою. А питання європейської інтеграції, наприклад, було десь на п’ятому місці.
“І теж великий міф, що там питання корупції було головним. Скоріше корупція асоціювалася з Януковичем. І, безумовно, цього бажали, і покращання життя бажали. Але от коли запитували, чого саме, то йшлося частіше про політичні зміни, ніж про якісь конкретні вимоги. Якщо казати про очікування, то дійсно очікувань було багато. Очікування, як завжди, були „на краще“. Частину очікування, наприклад щодо європейської інтеграції, було реалізовано. Угода про асоціацію підписана. Інша річ, що були завищені очікування від цієї угоди”, — розповів він.
В.Фесенко вважає, що на той момент багато людей думали, що Угода про асоціацію — це майже вже членство в Євросоюзі з усіма позитивними наслідками, як і зараз чекають безвізового статусу. Якщо в найближчі місяці ми врешті-решт його отримаємо, хоча з великою затримкою, цим скористається десь близько 20% українців. Проте це теж буде реалізацією очікувань, пов’язаних з європейською інтеграцією.
“Політичні зміни відбулися — владу поміняли, але з’ясувалося, що замало поміняти умовно Януковича на Порошенка, Азарова на Яценюка, бо це саме по собі не дає автоматично позитивних змін. З тією ж корупцією: дехто думав, що от міняємо владу - і все, корупції не буде, а виявилось, що це не так. Будь-який серйозний фахівець скаже, що боротьба з корупцією потребує дуже серйозних системних зусиль і не одного року серйозних змін — правових, законодавчих, змін в судовій системі, змін в економічній політиці. Тому неминуче виникло розчарування. Зміни є, але вони часткові — десь більше, десь менше, десь взагалі немає змін. Плюс додатковим чинником розчарування стало очікування людей на краще, але виявились проблеми внаслідок війни і протистояння з Росією і втрати частини території. Замість позитивних змін люди фактично втричі стали біднішими. Це пов’язано безумовно не з Майданом, а з війною і з протистоянням з Росією, тому що втричі впала торгівля з Росією і не за нашою виною, а, скоріше, внаслідок російських санкцій, на які ми потім теж почали відповідати. Також втричі стала дешевша гривня, зарплати залишились на тому ж рівні, при цьому зросли тарифи. Безумовно, це викликає серйозне незадоволення людей, бо замість позитивних змін вони скоріше отримали серйозні проблеми”, — розповів експерт.
За його думкою, зміни є щодо корупції, наприклад, дуже показова ситуація: була корумпована ДАІ, а зараз хоч і багато обґрунтованих претензій до патрульної поліції, але немає такої корумпованості як з ДАІ. Тут є позитивна зміна, але є претензії скоріше до професійності їх роботи та й взагалі до порядку на дорогах.
“По загальній корупції. От люди говорять, що корупції багато, але коли їх запитують, чи стикалися вони самі, чи давали хабарі, виявляється, що таких явна меншість. Проте про корупцію говорять. І от коли люди бачать, як от зараз в історії з електронними деклараціями, що в наших чиновників чи депутатів на руках не те що сотні тисяч, а мільйони готівкою — це викликає обурення. Люди на рівні жебрацтва, а тут такі багатії керують країною, хоча за більшість цих багатіїв, треба визнати, самі голосували. Теж парадокс. Тому така неоднозначна ситуація”, — розповів В.Фесенко.
“Серед таких принципових змін, які відбулися, не скільки зміна з європейською інтеграцією, скільки такий принциповий розрив з Росією. Знов-таки, скоріше не ми розірвали з Росією, а Росія захопленням Криму і війною на Донбасі - вона сама нас від себе відштовхнула. Але з геополітичних наслідків, на мій погляд, це є найбільш принциповим. Тому що повернутися до минулих відносин з Росією не те що в найближчій, а в середньостроковій, а можливо і в довгостроковій перспективі практично неможливо. В цьому сенсі ми живемо і будемо жити в зовсім іншій геополітичній реальності”, — зазначив він.
На думку експерта, наразі треба фактично будувати нову державу за новими принципами і треба міняти людей.
“Замало поміняти норми і закони. Як свідчить практика створення нових інституцій, вона дає більший ефект, ніж спроба реформувати старі інституції. Але це стало зрозуміло на другий або на третій рік таких змін. Так що, як виявилось, легше поміняти владу, ніж побудувати нову країну, але процес відбувається”, — підсумував експерт.