Останнім часом у суспільстві все частіше можна почути тезу, що на третій рік повномасштабного російського вторгнення волонтерський рух в Україні відчуває певний занепад. Хтось говорить про те, що через непросту економічну ситуацію люди в усьому намагаються економити, а тому стали менше донатити на Збройні сили України. Хтось нарікає на те, що влада не сприяє волонтерам, і через це багато з них відійшли від справ. Є певна дискредитація волонтерського руху і з боку шахраїв, які збирають кошти, а потім зникають у невідомому напрямку. Разом з тим, практика показує, що у тих громадах, де місцева влада зацікавлена у волонтерському русі, він існує та розвивається, пише УНН.
Волонтерській рух в країні почав активно розвиватися у 2014 році, коли росія розпочала неоголошену війну на територіях Донецької та Луганської областей України. А з 24 лютого 2022 року він став, дійсно, масштабним.
За даними деяких досліджень, у тій чи іншій мірі до волонтерської діяльності у 2022 році долучилося більше ніж 60% дорослого населення України. Сюди входять люди, які перераховували кошти на підтримку ЗСУ, самі організовували збори, допомагали у виготовленні різноманітних речей для української армії, брали участь у доставці та роздачі гуманітарної допомоги тощо.
Щодо активних волонтерів, то, за інформацією Опендатабот, на кінець 2023 року в Україні було офіційно зареєстровано майже сім тисяч осіб, які займаються волонтерською діяльністю. З початку повномасштабного російського вторгнення кількість офіційних волонтерів в Україні зросла більш ніж у 20 разів.
Багато це чи мало – сказати важко. Хоча, з великою долею ймовірності можна припустити, що є значна частина людей, яка продовжує, зокрема, і збирати кошти без офіційної реєстрації.
Тривожною є певна тенденція зі зменшення донатів. Опендатабот проаналізував суми зборів трьох потужних загальноукраїнських благодійних фондів за два роки повномасштабної агресії. У 2022 році їхня сума зборів перевищила 34 мільярди гривень. При цьому, 24 мільярди були зібрані за перші пів року вторгнення.
За 2023 рік загальна сума зборів цих же трьох фондів не перевищила 19 мільярдів гривень.
Звісно, варто зважати, що тут не враховані збори великої кількості фондів по всій Україні, а також збори, які проводять звичайні люди. Однак, саме ці цифри дають підстави говорити про певні проблеми волонтерського руху та його підтримки з боку українців.
Експерти та політики, з якими поспілкувався УНН, називають декілька схожих причин цього.
Зокрема, політолог Руслан Бортник вважає, що суспільство в якійсь мірі вичерпало ресурси для такої масштабної волонтерської роботи, яка була на початку війни. Окрім того, кілька разів від влади прозвучали критичні стріли в бік волонтерського руху. Деякі люди намагаються перетворити волонтерський рух на свою політичну платформу.
Народний депутат України Михайло Цимбалюк зазначає, що непроста економічна ситуація в країні об’єктивно впливає на те, що люди стали менше підтримувати волонтерський рух. Також є непоодинокі випадки, коли з’являються так звані волонтери і зловживають довірою наших громадян.
Водночас, обидва дотримуються думки, що волонтерський рух є сильним у тих громадах, де його підтримує місцева влада.
"Звичайно, там, де місцева влада, цей процес організовує, де підтримує волонтерів, де волонтерів долучили до роботи органів місцевого самоврядування, наглядових, спостережних рад, тоді це стимулює. Там волонтери пошановані громадою. А є такі громади, де це не підтримують, і, звичайно, волонтерські рухи трохи стримуються і донатять люди значно менше", - зазначає Цимбалюк.
"Там, де волонтери тісно співпрацюють з органами місцевого самоврядування, особливо з сильними головами міст, міськими радами, там цей рух до цього часу набув професійних рис і наразі надзвичайно успішний. А там, де цього немає, - волонтерський рух лишається розібраним, несистемним і неуспішним", - додає Бортник.
Прикладом плідної співпраці місцевої влади та волонтерів можна назвати Броварську громаду, де з осені 2022 року діє відомий на всю Україну Благодійний фонд "Гуртом UA". Його засновниця Вікторія Волинець в ексклюзивному інтерв’ю УНН зізналася, що волонтерською діяльністю зараз займатися дуже важко, підтримки від держави немає, люди стали менш активними. Але завдяки тому, що влада Броварської громади підтримує волонтерів, хочеться продовжувати цим займатися та розвивати волонтерський рух.
"З Броварською міською радою у нас максимальна співпраця. Якщо є якісь у мене запитання, то мер Броварів Ігор Сапожко завжди відгукнеться і підтримає, а ми, своєю чергою, так само стараємося допомогти, закривати питання.
Коли звертаються, я кажу, що приїхало та чим ми можемо допомогти, завжди є зворотна реакція. Тому контакт з владою та міським головою завжди є. А завдяки цьому є безпосередній контакт з жителями громади. Звертаються люди, пишуть у соцмережах, наприклад, за інвалідні візки, за милиці. Ось нещодавно нам написали, що є мама, якої син з інвалідністю. Ми їм передали дитині спеціальне медичне ліжко", - розповідає Вікторія Волинець.
Міський голова Броварів Ігор Сапожко, своєю чергою, вкотре наголошує, що допомога волонтерів громаді, усій Україні, нашій армії є неоціненною.
"Багато в чому саме завдяки таким людям, як Вікторія, наша держава вже третій рік продовжує чинити гідний спротив агресору. Інколи здається, що люди почали втомлюватися від війни, менше допомагають ЗСУ, переселенцям. Цього не повинно бути. Саме тому ми, влада Броварської громади, зі свого боку, всіляко підтримуємо волонтерів. Максимально оперативно намагаємося вирішити усі нагальні питання, які у них виникають", - зазначає Ігор Сапожко.