“Декларація буде відкритою, до неї зможуть приєднатися всі охочі країни. Вона зафіксує, що Російська Федерація — країна-агресор, яка порушила міжнародне право, а також політику невизнання анексії Криму та тиску на Російську Федерацію. Зокрема, в цьому документі будуть міститися основні акценти з описом наслідків мілітаризації Криму, порушень прав людини, переслідувань кримських татар. Але декларація не буде великою — це політичний документ”, — сказала представниця МЗС України.
Вона назвала “Кримську платформу” одним з “тактичних кроків” із деокупації Криму.
Влада України активно залучає країни ЄС і Заходу до участі в Кримській платформі з деокупації півострова. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше повідомив, що саміт із деокупації Криму планують провести в Києві в травні 2021 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна представила Європейському парламенту “Кримську платформу”
На початку грудня офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано повідомив, що Брюссель розглядає пропозицію України щодо створення “Кримської платформи” і посади спеціального представника Євросоюзу по Криму, але, в той же час, там очікують додаткової інформації про структуру цієї платформи.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що російська сторона готова до участі в ініційованій Україною “Кримській платформі”, якщо на цьому майданчику будуть обговорювати проблеми півострова — від водопостачання до транспортного сполучення. Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов переконаний, створення нового міжнародного майданчика не допоможе “повернути Крим”.
Нагадаємо, “Кримська платформа” — це багаторівнева діалогова платформа, ключова ціль якої — це повернення теми Криму на високий порядок міжнародної уваги.