За внесення поправок в закон проголосував 41 депутат з 81. Опозиція відмовилася брати участь в засіданні. Ухвалення поправок депутати, які були на засіданні, зустріли оплесками.
Прем’єр-міністр Чорногорії Здравко Крівокапіч назвав поправки “перемогою правової держави і народу, який захищав державу на вулицях протягом 12 місяців”. “Всупереч обструкціям і порушенню конституції, парламент Чорногорії ухвалив сьогодні зміни до Закону про свободу віросповідання. Таким чином через рік виправлена несправедливість, яку хотів зробити колишній режим, трактуючи Сербську православну церкву (в країні) як майно Чорногорії”, — заявив прем’єр. За його словами, тепер “усі релігійні громади без винятку рівні перед законом”.
Раніше міністр юстиції країни Владімір Лєпосавіч вніс пропозиції про поправки до закону, які мали на увазі виключення статей, пов’язаних з майном релігійних громад. Уряд визнав, що прийняття закону “Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад” 27 грудня 2019 року проходило з порушеннями: депутати опозиції були заарештовані в той день прямо в будівлі парламенту, після чого коаліція навколо партії президента Міло Джукановіча прийняла закон, що “викликало наймасовіші протести в історії Чорногорії”.
Засідання парламенту Чорногорії:
Масові просербські акції протесту прихожан Сербської православної церкви (СПЦ) проходили з січня по жовтень 2020 року в Чорногорії, Сербії та Республіці Сербській (у складі Боснії і Герцеговини) в знак протесту проти нібито утисків СПЦ в Чорногорії. В результаті акцій Демократична партія соціалістів Чорногорії на чолі з Джукановічем програла парламентські вибори і перейшла в опозицію.
Джукановіч неодноразово звинувачував Сербську православну церкву в спробі зберегти релігійну монополію в країні. Він заявляв, що буде домагатися автокефалії для чорногорської церкви за прикладом України. Саме в рамках створення нової церкви кабінет міністрів Чорногорії провів через парламент закон про свободу віросповідання і статус релігійних громад, що передбачає вилучення церковної власності у СПЦ. Йшлося про більш ніж 650 святинь, включаючи відомий у православному світі монастир Острог.