КИЇВ. 11 грудня. УНН. Чи перетвориться мовний омбудсмен на мовного жандарма? Чи чекати штрафів та навіть арештів за вживання іншої, окрім державної, мови у публічних місцях?... Чи все це міфи, породжені незнанням закону? УНН поспілкувався з Тетяною Монаховою, яку нещодавно призначено на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ця посада запроваджується в Україні вперше в рамках ухваленого за часів президенства Порошенка закону про мову. Тетяна Монахова розвіяла міфи про цей закон та розповіла, коли і як запрацює секретаріат мовного омбудсмена.
Ви - перший мовний омбудсмен в Україні, розкажіть, чому Ви вирішили претендувати на цю посаду та як відбувався конкурс?
Відповідно до закону, на посаду Уповноваженого із захисту української мови мали бути подані три кандидатури: від Міністерства юстиції, Міністерства культури, молоді і спорту, Омбудсмена. Міністерство юстиції сказало, що ми не висуваємо кандидатів від нас. Лишилося двоє — Омбудсмен та Мінкульт. Другий етап — Кабмін визначає з тих, кого запропонували. Все було відповідно до закону. Були маніпуляції, що один з кандидатів пройшов конкурс, а іншого подали без конкурсу. Ні, кожен із кандидатів проходив конкурс від того, хто їх подавав.
До мене звернулися з пропозицією, що є така посада, і мою кандидатуру розглядає Мінкульт. Для мене це було повною несподіванкою, насправді. Якщо Тараса Креміня висував Омбудсмен Людмила Денісова, це була її кандидатура, то в Кабміні було чимало кандидатів. Ми всі подавали документи, ми проходили співбесіду, ми писали мотиваційні листи, формулювали своє бачення цієї роботи, посади, тощо. Я подалася на конкурс, подала документи, і потім міністр культури молоді і спорту Володимир Бородянський повідомив про те, що Мінкульт прийняв рішення висунути мою кандидатуру, а потім було голосування на Кабінеті міністрів. Обидва кандидати виступили. Нас заслухали, а потім голосуванням призначили мене. Це дуже різкий поворот в моїй долі, але я відчуваю, що до цього йшла все життя. Майже все своє доросле життя присвячувала українській мові: я її досліджувала, як науковець, я її викладала, як вчитель, я нею спілкувалася в російськомовному середовищі, тепер я виходжу на новий рівень — виконавчої гілки влади, тепер ми будемо впроваджувати закон про мову, моніторити його виконання і захищати мовні права українців. Справді, це передусім дотримання закону, але ще й зміна ставлення громадян України до закону про мову, є довкола закону багато спекуляцій, багато хибних тлумачень, людей залякали. Ніхто не читав закон, на жаль. Знайдіть текст закону, його легко знайти, просто ознайомтеся самостійно, щоб ніхто не зміг маніпулювати вашою точкою зору.
Яким чином Ви плануєте виконувати свої обов’язки? Це буде якась гаряча лінія? Моніторинг?
Буде секретаріат, буде юридичний відділ. Юристи будуть займатися всіма скаргами, судами, розглядами. Зрозуміло, що я з ними співпрацюю. Також буде аналітичний відділ, він займатиметься моніторингом виконання закону, лінгвістичними експертизами. Буде пресслужба, яка відповідатиме за зв’язок з громадськістю та займатиметься соціальними мережами. І, фактично, секретаріат, в законі це прописано, що ці функції із забезпечення виконання закону покладено на секретаріат, на моїх представників і на мене. Тобто це буде цілий апарат, який допомагає мені виконувати закон. Юристи — розглядають скарги, представники мовного омбудсмена в регіонах — збирають скарги на місцях, виїжджають на місце, якщо конфліктна ситуація. Це буде колективна робота.
Як ці скарги будуть до Вас потрапляти?
Вони можуть бути в електронній формі, однозначно буде портал омбудсмена, будуть сторінки у соціальних мережах, буде електрона форма, ми все це зробимо. До кінця 6 місячного терміну все має запрацювати. І в паперовому варіанті можна буде надіслати листа, ми відповідаємо на всі запити в терміни встановлені законом.
Тобто все це буде працювати через 6 місяців?
Створення секретаріату треба зробити якнайшвидше, це я вступаю в повну силу своїх повноважень через 6 місяців.
Якось, у своєму огляді Ви писали, що для українізації потрібен батіг та пряник — поясніть цю тезу.
Одразу кажемо, що українізація — погане слово. В Україні українізація — це щось насильницьке. Наша мета сприяти поширенню української мови в усіх сферах публічного спілкування, на всій території України. Те, що я називаю батіг — це такий вислів крилатий — “батіг і пряник”. Очевидно, не варто його було вживати, тому що на цьому акцентують. Ми говоримо, є чіткі жорсткі методи — є закон, і він передбачає адміністративну відповідальність — систему штрафів, яка набуде чинності не одразу, а через два-три роки. І за цей час ми маємо людей мотивувати, пояснювати, що нема чого боятися. Ніхто не буде відбирати вашу рідну мову: говоріть вдома, з друзями, на роботі, але не з клієнтами, а між собою. У приватному спілкуванні ви говорите, як вам потрібно. На вулиці хапати людей і ув’язнювати за те, що вони розмовляють російською ніхто не буде. Немає кримінальної відповідальності. Людей налякали. Мені здається, що з одного боку закон і виконання закону, з іншого боку — це виконання гуманітарної роботи, пояснювання. Його (закон — ред.) ж не читають, треба пояснити, що не треба боятися, треба дати можливості вивчити українську мову. Треба через мистецтво, культуру... люди вийшли з кінотеатру, подивилися фільм в класному дубляжі українською, вони на цитати розбирають якісь смішні фрази, назви. І так, поступово вони звикають до цієї мови, непомітно починають говорити. Йдеться про це, щоб це було з любов’ю, з доброї волі. З одного боку є примус — це закон, з іншого боку — добра воля людей.
Мовний омбудсмен анонсувала розробку стратегії щодо української мовиЧи є у вас вже пропозиції до уряду щодо покращення державної політики із захисту української мови?
Пропозиція одна — почнімо виконувати закон. Ми починаємо його виконувати, він поступово набуває чинності, з часом ми збираємо перші результати,соціологію, реакцію суспільства, нам потрібен фактаж. Коли ми будемо мати перші результати, то можна говорити: тут треба коригувати, тут уточнювати, щось змінити, тут не стає краще, а тільки гірше. Зараз нема про що говорити, є закон, він чинний, починаємо його виконувати.
Буває, що нардепи і високопосадові публічно розмовляють російською. Вони підпадають під дію ваших повноважень?
Це порушення мовного закону. У нас всі чиновники, всі судді, всі вчителі...законодавча, виконавча, судова гілки влади, освіта, медицина і армія — це те, де українська мова має бути базовим налаштуванням. Тому ми будемо розглядати скарги, якщо хтось буде скаржитись...ми будемо моніторити виконання мовного закону, і самі будемо робити їм зауваження. Після першого зауваження, якщо порушення продовжуються — буде система штрафів. Максимум на сьогодні — це 11 600 гривень.
Мовний омбудсмен розповіла, як працюватиме з порушниками мовного законуВи плануєте співпрацювати з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення? Яким чином?
У законі передбачені квоти на радіо і телебаченні. Діяльність телебачення і радіо, ЗМІ і преси в Україні регулюються відповідними законами. Очевидно, ми з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення будемо спільно моніторити виконання квот, будемо, можливо, радитися щодо ефективного впровадження цього закону в медіаполе.
Ви очолювали кафедру журналістики і наразі отримали посаду мовного омбудсмена. Яка ваша позиція щодо бажання діючої влади збільшити державне регулювання в ЗМІ?
Я категорично проти цензури. У законі є такий пункт, про вживання суржика, інвективної лексики і паплюження мови в публічному просторі. Тут ми теж розмежовуємо, є мистецтво, постмодерністи пишуть інвективною лексикою. Подерв’янський (Лесь Подерв’янський — український художник, автор сатиричних п’єс - ред.) виступає. Чи ображає він цим українську мову? Тому до всього потрібно підходити індивідуально, кожен кейс розбирати, давати лінгвістичну експертизу. Треба теж уважно прочитати, що пропонує Мінкульт, яким чином вони збираються це регулювати. Ввести відповідальність за поширення фейкових новин? Це фактично дотримання журналістських стандартів, якщо від журналістів вимагають дотримання стандартів, то я "за", але я проти цензури.
Як ви оцінюєте новий правопис?
Правописом займається Національна комісія із стандартів державної мови. Я, як лінгвістка, люблю все багатство і розмаїття, мені подобаються українські діалекти. Я сміюся, є такий Доктор Падлюччо (Бриних Михайло Сергійович — український журналіст, письменник, есеїст, редактор — ред.), він написав книжку суржиком “Шедеври української літератури”, як на мене дуже смішно, і не ображає українську мову. Але в кожного своє почуття гумору, почуття міри. Тому Національна комісія зі стандартів української мови випрацює... це вже буде закон, який правопис використовуватиметься. У нас багато варіантів правопису, закон щодо складання іспиту з української мови — це їхня парафія, вони цим займаються. Я буду брати участь в обговорюванні. Я за те, щоб українську мову не обмежували.