Учора на засіданні Бюджетного комітету Верховної Ради Марченко так і не зміг назвати другого претендента на лотерейну ліцензію, надходження від якого вже закладено в проект Державного бюджету на 2018 рік.
“У листі Мінфіну ми вам уже все чітко пояснили, а ви постійно торпедуєте, розказуєте там щось про лотереї. Ми вам все чітко написали, так що читайте листи Мінфіну”, — зазначив він.
Нагадаємо, саме у цьому листі Мінфіну йдеться про загадкового другого претндента, який має купити лотерейну ліцензію.
Спроби визначити потенційного гравця ринку роздратували Марченка і замість відповіді на запитання, він вирішив звинуватити журналістів у тенізації ринку.
“От буде лотерейний ринок, закон у Раді, тоді буде хоч дві, хто три компанії, нам не важливо. А те, що зараз відбувається, і з вашою підтримкою в тому числі, — це називається тінізація ринку. Всі мої аргументи у листі”, — сказав заступник міністра.
Редакція УНН проаналізувала, що саме заступник міністра міг мати на увазі, говорячи про сприяння “тенізації ринку”.
У лютому 2017 року редакція УНН повідомляла про те, що усі діючі оператори лотерей (“УНЛ”, “М.С.Л.” і “Патріот”) чотири роки працюють із просроченими ліцензіями, бо Мінфін відмовляється розробляти їм нові ліцензійні умови. Позиція міністра Олександра Данилюка тоді полягала у тому, що діючий закон їх не влаштовує, а ті, які їх влаштовують, не принйняла Верховна Рада.
“ВР не змогла прийняти жоден із законів. Ми працювали над різними варіантами тут. І вони також не були підтримані і це, на жаль, реальність. Вже дуже багато років вимагають від нас видати ліцензії, але якщо ви вважаєте, що видавати ліцензії за чинним законодавством за одну гривню це є рішення, яке йде на користь людям, то це неправильно”, — зазначив Данилюк.
Втім, згодом міністр змінив свою думку, а очолюване ним відомство все ж таки розробило нові ліцензійні умови, які були опубліковані у травні поточного року. Аналіз цього документу здивував не лише діючих гравців ринку та експертів, але й органи державної влади, зокрема АМКУ, Держказначейство, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, а також Національний банк України.
Річ у тім, що Мінфін придумав, що на ринку, де сьогодні працюють три лотерейні оператори, має залишитися лише один, а саме наближений до нардепа від БПП Олександра Третьякова “УНЛ” (Українські національні лотереї). Ймовірно, приховуючи схеми моноплізації лотерейного ринку, проводити лотереї було формально запропоновано державним банкам.
Формально, тому що одразу проти цього виступили в НБУ, заявивши, що лотерейна діяльність, яка є ризикованою за своєю суттю, може негативно відобразитися на банківській сфері загалом та кожному клієнту окремо. Така заява НБУ була прогнозована — майже ніде в світі банки не займаються лотереями, а отже напередодні публікації ліцензійних умов Мінфін мав змогу уточнити позицію головного регулятора. Але цього не зробив, а НБУ таки офіційно попередило, що банки не займатимуться лотереями — тож, “УНЛ” залишився неприкритим претендентом на монополіста ринку.
Сумнівно, за оцінкою експертів, виглядають також розрахунки Мінфіну щодо надходження коштів до бюджету від лотерейної діяльності. У проект Державного бюджету на 2018 рік закладено 1,9 млрд грн надходжень. Але якщо на ринку залишиться лише один “УНЛ”, який сплачує близько 10 млн грн податків на рік, де візьметься решта коштів, які, ймовірно, вже визначені у статті видатків того самого бюджету.
Але головне питання, на яке звертають увагу експерти та учасники ринку: пропозиції Мінфіну створюють умови для легалізації “одноруких бандитів” під виглядом лотерей. Йдеться про так звані лотерейні термінали самообслуговування (ЛТС), які зовні дуже нагадають автомати, проте різняться програмним забезпеченням.
За словами представників лотерейної індустрії, перетворити ЛТС на автомат дуже легко за умови відсутності сертифікованого програмного забезпечення, яке Мінфін чомусь не вимагає від гравців ринку.
Нагадаємо, компанію “УНЛ”, яку тягнуть на монополіста ринку — неодноразо викривали в організаціі азартних ігор під виглядом лотерей, зокрема “Фавориту”. Цю ж компанію звинувачували в ухилянні податків та завданні збитків бюджету України.
Нещодавно щось подібне на гральні автомати з’явилося в супермаркетах столиці. Автомати під назвою “Промо Kiosk” встановлені в людному місці. Для того, щоб випробувати свою удачу, жителям і гостям столиці треба поповнити даний пристрій на 50 грн. Незважаючи на зазначене обмеження “18+”, доступ до однорукого бандита мають всі вікові категорії.
Користувачі соцмереж з іронією відреагували на дані пристрої.
За непідтвердженими даними користувачів соцмереж, автомати можуть належати одному з найбільших операторів лотерей “УНЛ” (Українська національна лотерея). До слова, точки “УНЛ” були виявлені в древньому костелі на Західній Україні.
Крім того, “готовий” бізнес з ігровими автоматами можна придбати на електронному майданчику olx. Вартість укомплектованого “однорукими бандитами” залу становить 5 тис. дол. Зокрема, такий бізнес можна придбати в Одесі. Покупцеві гарантується робота клубу під вивіскою “УНЛ”.
Цікаво, що до 2015 року “УНЛ” належав іноземним інвесторам. Після зміни влади в країні, “УНЛ” перейшов в інші руки, яких деякі ЗМІ називають рейдерами. Відтоді власником компанії офіційно став тернопільський велотренер Роман Зеньо.
Неофіційно — компанію стали пов’язувати з нардепом від БПП Олександром Третьяковим, екс-главою АП Борисом Ложкіним та екс-главою ФДМ Ігорем Білоусом.
За даними ЗМІ, Білоус міг отримати частку в компанії через передачу 40 приміщень для гральних залів в Києві.