Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок оновить ядерну доктрину Франції, виключивши можливість спільного європейського контролю та виклавши, що Париж може запропонувати союзникам, стурбованим щодо надійності американської "ядерної парасольки" за президента США Дональда Трампа, повідомляє Reuters, пише УНН.
Деталі
Хоча Франція та Велика Британія є ядерними державами, більшість європейських країн насамперед покладаються на Сполучені Штати у стримуванні будь-яких потенційних супротивників – багаторічну опору трансатлантичної безпеки.
"Однак зближення Трампа з росією у війні в Україні та його жорсткіша позиція щодо традиційних союзників, включаючи загрози захоплення Гренландії, автономної території союзника по НАТО Данії, стривожили європейські уряди", пише видання.
Раніше цього місяця в Мюнхені канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Берлін почав переговори з Францією про потенційне європейське ядерне стримування, що, за словами Макрона, має бути "цілісним підходом до оборони та безпеки".
Інші держави, включаючи традиційно проамериканські скандинавські країни, з обережністю висловили зацікавленість, пише видання.
Однак європейські чиновники у приватному порядку, як зазначається, "сумніваються в тому, наскільки французький арсенал здатний захистити континент". Занепокоєння викликають питання щодо розподілу витрат, про те, хто контролюватиме рішення про запуск ракет, і про те, чи не призведе зосередження уваги на ядерних силах на витіснення вкрай необхідних інвестицій у конвенційні спроможності, пише видання.
Франція витрачає близько 5,6 мільярда євро (6,04 мільярда доларів) на рік на підтримку свого арсеналу із 290 ракет підводного та повітряного базування – четвертого за величиною у світі.
"Європа, якщо вона дійсно хоче діяти самостійно... повинна нарощувати власний ядерний потенціал. Це коштує мільярди й мільярди євро", – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте Європейському парламенту в січні.
"Ви втратите основного гаранта нашої свободи, яким є ядерна парасолька США", - зазначив він.
За оцінками експертів, "у межах ядерного стримування НАТО США розміщують загалом близько 100 ядерних бомб у Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах та Туреччині". У разі конфлікту військово-повітряні сили цих неядерних країн нестимуть американські бомби відповідно до так званої доктрини "ядерного обміну" (nuclear sharing), пише видання.
Заступник голови Пентагону Елбрідж Колбі заявив союзникам у Брюсселі цього місяця, що Вашингтон продовжить поширювати своє ядерне стримування на Європу, навіть попри те, що вкладає понад трильйони доларів у модернізацію власного арсеналу.
Французькі офіційні особи заявляють, що Париж не прагне замінити американську "ядерну парасольку" чи конкурувати з НАТО.
"У той час як основне завдання американських ядерних сил - завдання ударів по ядерних арсеналах противника, їх французькі та британські колеги прагнуть завдати неприйнятної шкоди політичним, військовим та економічним центрам потенційних противників", - написав у недавній замітці Етьєн Маркуз з аналітичного центру FRS.
"Ця доктрина вимагає набагато меншої кількості боєголовок, щоб бути такою, що заслуговує на довіру", - вказав він.
Французькі чиновники заявляють, що хочуть, щоб європейці краще розуміли, що може, і чого не може, забезпечити французька доктрина. Але Париж наполягає, що фінансування його стримування залишається виключно французькою відповідальністю, що забезпечує винятковий національний контроль.
Ключовим елементом позиції Франції є "стратегічна невизначеність" щодо того, коли може бути застосована ядерна зброя, і де життєво важливі інтереси Франції перетинаються з ширшою європейською обороною, пише видання.
Для деяких партнерів ця непрозорість не вселяє довіри, зазначає видання.
"Спочатку ми хочемо побачити, що може запропонувати Франція… Ідеться не про наявність стримування. Ідеться про те, наскільки воно переконливе", - сказав високопоставлений дипломат зі Східної Європи.
"Будь-яке розширення ролі Франції також вимагатиме від Європи розробки ракет дальньої дії з дальністю понад 2000 км - спроможності, якої вона нині не має", пише видання.
Розробка тактичної ядерної зброї, призначеної для використання на полі бою, на відміну від стратегічної зброї, призначеного для запуску на величезні відстані, розглядається як ще менш ймовірна, вказує видання.
За словами офіційних осіб, подібні дії викликатимуть тривогу в межах Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, який давно відстоюють європейські уряди.
"Ми розуміємо, звідки беруться ці дискусії. Вони викликані тим, що наш трансатлантичний альянс уже не той, що раніше", - заявила журналістам у Брюсселі цього місяця голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас.
"Моя особиста думка така: якщо ми матимемо більше ядерної зброї по всьому світу, я не думаю, що ми житимемо в більш мирному світі", - сказала вона.
Виступаючи на французькій базі атомних підводних човнів у Бретані, Макрон представить традиційний для президентського терміну огляд ядерної доктрини.
Позиція Франції в межах доктрини спрямована на підтримку мінімального, але такого, що заслуговує на довіру, арсеналу, здатного завдати досить серйозних втрат, щоб стримати будь-який перший удар, пише видання.
"Просто обговорення альтернатив - це вже сигнал москві", - сказав один високопоставлений європейський чиновник. Французькі офіційні особи не надали подробиць перед виступом Макрона, але заявили, що стратегічна обстановка різко змінилася з моменту його останнього виступу в 2020 році, пославшись на арсенал росії, що росте, і посилення ядерної риторики після вторгнення в Україну в 2022 році.
Франція давно заявляє, що її життєво важливі інтереси мають європейський вимір. 2020 року Макрон пішов ще далі, запросивши партнерів до стратегічних дискусій - ініціатива, яка тоді не викликала особливого ентузіазму.
Офіційні особи заявили, що "один принцип залишається незмінним: лише президент Франції може наказати про завдання ядерного удару", пише видання.
"Це так і залишиться так", - сказав радник президента Франції.