За його словами, деталі угоди активно обговорювали в Вашингтоні, де "з доповіддю в Atlantic Council виступала глава Нацбанку Валерія Гонтарєва, яка йде (з посади - ред.)... У кулуарах же активно обговорювали угоду з продажу Сбербанку".
На думку політика, угода виглядає дійсно дивно. За словами І.Пономарьова, він в кінці 2016 року працював над можливістю залучення реального інвестора для покупки одного з російських банків, що працюють в Україні.
"Природно, одним з основних об'єктів уваги був Сбер (хоча були варіанти - ВТБ і ВЕБ, але Сбер виглядав набагато цікавіше за портфелем проектів ...)", - написав І.Пономарьов.
За його словами, "Сбербанк" міг би бути дуже привабливим активом. Політик нагадує, що саме цей банк закачав в Україну більше мільярда інвестицій; причому вивести ці гроші було неможливо - вони працювали на українську економіку.
"Загальний обсяг виданих кредитів близько 4 млрд дол., обслуговується понад 1 млрд (Греф заявляв, що 2 млрд, але за моєю інформацією, він завищив цифру). З юридичної точки зору, це був один з кращих банків України, який треба було продати від російської держави нормальному інвестору, який зможе ним управляти і продовжувати кредитувати українську промисловість", - навів факти І.Пономарьов.
Інвесторів, готових викупити банк, була низка. Але на шляху до придбання банку стали правила НБУ.
"Однією з основних проблем були дуже жорсткі правила Нацбанку щодо доведення походження коштів інвестора. Тобто джерело коштів Сбербанку - російський бюджет - у воюючій країні виявився допустимим інвестором, а, наприклад, люди, які стоять в послідовній опозиції до Путіна, і готові грошима допомагати Україні вистояти - такими не були. Ну ок, зрештою, правила Нацбанку нам звужували коло претендентів, але відсікали не всіх", - пояснює І.Пономарьов.
У той момент "Сбербанк" хотів за актив не менше 600 мільйонів, що вже було сильно нижче зроблених інвестицій. І.Пономарьов зазначає, що лише власний капітал банку становив 144. Інвестори готові були забрати банк за 200 млн дол. При цьому готові були платити живими грошима, але московські куратори банку відмовилися. Офіційно озвучено було, що дешево.
"У підсумку тему поставили на паузу, а в березні події почали стрімко розвиватися. Спочатку почалися протести в Києві, спрямовані "чомусь" конкретно на Сбер, хоча чим, наприклад, ВТБ гірше?.. Та й про інші російські компанії, які займаються в Україні торговельною діяльністю, виводячи гроші з країни і сплачуючи податки в Росії, на відміну від українського Сбер, ЦК "Азов" якось "забув". А потім ми побачили угоду, в якій банк був оцінений в 130 мільйонів доларів, нижче капіталу, і навіть нижче просто вартості приміщень, де розташовані філії банку, причому більша частина цієї суми сплачено не грошима, а натурою сумнівної якості. За угодою при цьому стоять чисто російські люди Гуцерієв і Гусельников (останнього ми знаємо не лише по "Що? Де? Коли?", а й у справах Навального та Бєлих в Кірові). І відразу ж на ринку почався розпродаж окремих проектів Сбер, тобто бізнес просто знищується (а це означає, що можливості кредитуватися для української промисловості додатково скорочуються, що саме по собі я б кваліфікував як диверсію під час гібридної війни проти країни)", - написав І.Пономарьов.
Політик резюмує: ніякої конспірології - тільки бізнес.