Батько та син Гринкевичі, яких підозрюють у завданні збитків державі майже на один мільярд гривень через невиконання контрактів із постачання одягу для ЗСУ, не зважають на те, що їх засуджує суспільство. Вони обрали певну тактику захисту, щоб не опинитися у в’язниці. Таку думку озвучив колишній Головний військовий прокурор України, в.о. генпрокурора Віктор Чумак в ексклюзивному коментарі УНН.
"Якщо адвокат їм каже що така тактика забезпечить нам позитивний результат, і ви не сядете до в’язниці, то Гринкевичам по барабану як вони будуть виглядати в очах суспільства, яке слідкує за цією справою. Тому що для адвоката важливий результат, а не те, як хтось буде виглядати в очах умовного суспільства", - зазначив Віктор Чумак.
За його словами, якщо адвокати стверджують, що у Міноборони України, нібито, не було претензій до фірм Гринкевичів, то необхідне розуміння, які саме документи фігурують у матеріалах кримінального провадження. Адже завдання адвоката знайти будь-яку зачіпку, його робота – розвалити справу.
Щодо підозр Гринкевичам, то Чумак нагадує, що, згідно КПК, на етапі досудового розслідування вони не є винними особами.
З іншого боку, розпочавши його, ДБР не сумнівається в обґрунтованості підозр. Так само обґрунтованість підозр оцінує і суддя, який призначає чи продовжує більш сувору міру запобіжного заходу.
"Суддя оцінює достатньо чи не достатньо документів. Зокрема, спирається і на інформацію оперативно-розшукового характеру, яка не розголошувалася. Суддя бачить зовсім інші документи, ніж бачить суспільство.
Тому це вже питання до судді – якщо суддя бачить і вважає, що всі це обґрунтовано, здобуто законним шляхом, він може продовжувати міру запобіжного заходу.
Закиди адвокатів що це не обґрунтовано – це знову ж таки їх позиція, і вона завжди такою була. Суддя ж сам приймає рішення на підставі закону, принципу верховенства права, своєї правової свідомості та совісті", - додав Віктор Чумак.
Нагадаємо
Ігор Гринкевич є підозрюваним у двох кримінальних справах. Його затримали 29 грудня 2023 за пропозицію хабара у $500 тисяч одному з керівників Головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування.
Наступного дня після затримання Печерський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід. Гринкевича відправили під варту з можливістю внести заставу. Уже під час перебування в СІЗО Гринкевичу оголосили другу підозру – в постачанні неякісного одягу для армії.
У січні Печерський районний суд Києва відправив Романа Гринкевича, який є підозрюваним у справі про оборудки з одягом для ЗСУ на 1 млрд гривень, під варту.
У лютому Державне бюро розслідувань наклало арешт на нерухомість і транспорт львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та членів його родини через причетність до шахрайської схеми.
У березні Печерський районний суд Києва залишив до 17 квітня під вартою Романа Гринкевича, підозрюваного у справі про оборудки з одягом для ЗСУ на 1 млрд гривень. При цьому розмір застави зменшили з понад 500 млн гривень до 469 млн гривень.
Вже у квітні Печерський суд Києва знову продовжив Роману Гринкевичу тримання під вартою на два місяці, та зменшив розмір застави з 469 млн гривень до 393 млн гривень.
Шевченківський районний суд Києва скасував арешт на частину майна, що фігурує у справі проти львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.