Останні три – чотири роки уряд не витримував валютний курс, закладений у бюджет, ціна валюти виявлялася нижчою ніж закладена у документі. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив економічний експерт Олег Гетьман.
Раніше стало відомо, що у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки закладена ціна долара до 46,4 гривні.
Уряд кожен рік закладає в свій бюджет на наступний рік якийсь певний курс і останні 3-4 роки ніколи він його не витримував. Завжди курс по факту був нижчим, ніж було закладено у бюджет. Це було минулого року, позаминулого. Тож уряд не відгадує і це вже практика останніх 4 років
За його словами, зараз ціна долара виросла, адже спостерігається великий дисбаланс між експортом та імпортом - близько 30 млрд дол.
Але останнім часом ця тенденція почала покращуватися і дисбаланс цей почав скорочуватися. Тож для того щоб скоротити цей дисбаланс, щоб не було такого великого відтоку валюти - зазвичай всі розвинені країни діють в єдиний спосіб - трохи, буквально на 10% послаблюють свою валюту. Щоб імпорт став трохи дорожчим і менш цікавим споживачу, а внутрішні товари і експорт стали більш цікавими. Тож в такий спосіб єдина розумна аргументація, яка може бути у уряду - це скорочувати торговий баланс, щоб зменшити навантаження на наші золото-валютні резерви, щоб менше витрачати коштів наших міжнародних партнерів, через які зараз тримається стабільно гривня
Водночас за його словами, якщо Нацбанк вирішить, що це не доцільно, то НБУ як єдиний великий гравець на валютному ринку може і далі тримати курс в межах 41-42 гривень за долар ще кілька років, якщо йому цього захочеться.
Додамо
Раніше співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка в ексклюзивному інтервʼю УНН не виключила, що до кінця року ціна за долар може вирости до 44 гривень.
За її словами, основні фактори, що впливають на валютний ринок – це зовнішньоекономічна, політична і військова ситуація в нашій країні. Крім того, валютний курс багато в чому залежатиме від можливості українських виробників експортувати свої товари. Сосєдка також розповіла з якими труднощами стикається НБУ в управлінні обмінним курсом гривні, балансуванні між девальвацією валюти для підтримки експорту та заходами щодо стримування інфляції в умовах триваючої війни.
Сосєдка раніше відзначала, що майбутнє української банківської системи є об'єктом активного обговорення серед економістів і чиновників. Одна з стратегій розвитку системи полягає в концентрації банківського капіталу і приватизації державних банків. Слід розуміти, що банківська система не існує сама по собі - вона є "лакмусом рівня економічного розвитку країни і трендів, які в ній культивуються". Тому зараз серед важливих питань, які стоять перед банківською системою, експерт відзначила забезпечення зрозумілих і єдиних правил роботи банківської сфери, наприклад, дієвого моніторингу банківських транзакцій та інших важливих умов для розвитку галузі.
В цілому, вважає Олена Сосєдка, що український банківський сектор потребує змін, особливо при реалізації концепції Open Banking-2025, яка є абсолютно новою рольовою моделлю для нашого ринку. При цьому згадані питання стосуються не лише юридичних, а й технічних аспектів, наприклад, єдиних стандартів і способів контролю технічних процесів. Зокрема, це важливо для реалізації тієї ж концепції відкритого банкінгу, яку затвердив Національний банк України.