Дослідники проаналізували дані про світність зірки, отримані космічним телескопом Kepler. За 80-денний період вони зафіксували 42 спалахи високоенергетичного випромінювання. П’ять з них мали відразу кілька піків інтенсивності. Середній час між цими спалахами становило 28 годин.
Крім усього цього, планети в системі TRAPPIST-1 набагато ближче до своєї зірки, ніж ми до нашого Сонця.
Це означає, що це невпинне бомбардування, швидше за все, знищить будь-яку стабільність в їх атмосферах, що робить дуже складним навіть найпримітивніше життя.
На думку вчених, місцеві геомагнітні бурі в сотні або тисячі разів сильніші за ті, що відбувалися на Землі, включаючи Сонячний Супершторм 1859 року. Під час цієї події по всьому світу спостерігалися яскраві полярні сяйва. Крім того, відбулася відмова телеграфних систем у Європі та Північній Америці.
За даними фахівців, щоб атмосфера стабілізувалася після зіткнення з викидом плазми від TRAPPIST-1 має пройти близько 30 тисяч років. Крім того, сила магнітного поля екзопланет для системи повинна досягати десятків і сотень Гаусс, хоча в Землі ця величина становить 0,5 Гаусс.
У 2016 році астрономи оголосили, що їм вдалося виявити систему TRAPPIST-1, в якій знаходяться три екзопланети. Вони обертаються навколо червоного карлика, віддаленого від Землі на відстань в 39 світлових років. Небесні тіла віддалені один від одного на відстань, яке в десять разів менше дистанції Марса від Землі.
Нагадаємо, у лютому астрономи NASA виявили 7 “землеподібних” планет навколо однієї зірки за межами Сонячної системи.