І буде голод: чому війна в Україні веде до світової катастрофи і як це виправити

КИЇВ. 20 травня. УНН. Всесвітня продовольча катастрофа наближається. Обкладинка свіжого номера журналу The Economist подає нам цю новину як щось неминуче та невідворотне. УНН вирішив розібратися в ситуації зібравши оцінки та прогнози провідних фахівців, найбільших ділових медіа та представників міжнародних організацій.

ООН попереджає

За словами Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерріша, російське вторгнення в Україну незабаром може спричинити глобальну продовольчу кризу, яка може розтягнутися на роки.

Чиновник заявив, що, на його думку, війна у поєднанні з наслідками пандемії коронавірусу «загрожує поставити десятки мільйонів людей на межу відсутності продовольчої безпеки, за якою слідуватимуть недоїдання та масовий голод»

Це і не дивно, адже на двох, росія та Україна виробляли до 30% світових постачань пшениці. Недаремно до війни Україна вважалася «світовою житницею». Через її порти проходило 4,5 мільйона тонн сільськогосподарської продукції на місяць.

Однак відколи росія вторглася на нашу землю, експорт впав, а ціни на світових ринках злетіли до небес. А після того, як Індія заборонила експорт пшениці, вони злетіли ще вище.

За даними ООН, на сьогодні в Україні застрягло близько 20 мільйонів тонн зерна тогорічного врожаю. Якщо вдасться вивезти його з України, то це може послабити тиск на світові ринки, вважають в організації.

У цьому контексті Гутерріш оголосив про переговори з метою розблокувати експорт зерна з України, закликавши росію дозволити вивезти зерно з українських портів. Натомість він запропонував навіть зняття з Москви низки санкцій.

Росія вже встигла відповісти, що вона нічого не блокує. Проте офіційно деталі переговорів поки що не розголошувалися.

Простий складний шлях через Чорне море

Розблокувати Одесу так само важливо, як і постачати Україні зброю. Таку думку в коментарі The Economist висловив власник найбільшого в Україні приватного оператора судноплавних терміналів Андрій Ставніцер.

За його словами, українські елеватори зараз значно заповнені, тому для врожаю поточного року не вистачає місця.

«Якщо ми зможемо його зберігати, він почне гнити», — каже він.

Євросоюз, як зазначається, прагне розширити альтернативні залізничні та автомобільні маршрути. Проте, вони можуть допомогти реалізувати лише частину українського експорту.

Вивозити українське зерно треба морем. Але як? Деякі розглядають ідею військово-морських конвоїв для супроводу торгових судів в Одесі та прилеглих портах та з них. Колишній верховний головнокомандувач союзних військ НАТО Джеймс Ставрідіс запропонував наслідувати приклад операції США та союзників із захисту нафтових танкерів у Перській затоці під час ірано-іракської війни 1980-х років.

Проте колишній командувач сил НАТО в Середземномор'ї Джеймс Фогго схильний вважати, що проводити таку паралель помилково.

"Різниця в наступному: Іран не був ядерною державою. Росія - ядерна держава. Росія - велика держава, і існує ризик ескалації", — вважає військовий.

Як зазначає The Economist, ідея конвоїв для зерна у Чорному морі стикається не лише з військовими, а й з юридичними та політичними обмеженнями.

Починаючи з російського "антифлоту". Росія зосередила десятки якщо не сотні систем протиповітряної, протикорабельної та радіоелектронної боротьби на території тимчасово окупованого Криму. Журналісти також вважають загрозою її військово-морські сили. І навіть якщо Росія відмовиться від нападу на конвої, вважають експерти, кораблі, що стоять у порту, залишаться беззахисними.

Крім того, Україна замінувала свої води, щоб запобігти російській десантній атаці. Росія також встановила свої міни у Чорному морі. Розмінувати це все, звичайно, можна, проте тоді окупантам відкриється легкий шлях на Одесу.

Питання супроводу кораблів стикається з великою кількістю перешкод. Однак, як зазначається, надія на те, що міжнародний тиск може переконати Росію змиритися, досить слабка. Західні дипломати кажуть, що відновлення роботи українських портів не є можливим, принаймні, протягом наступних шести місяців.

Причини кризи світового масштабу та її подолання

Як зазначають у новому звіті фахівці Міжнародної групи експертів зі стійких продовольчих систем (iPES), нездатність реформувати продовольчу систему призвела до посилення незахищеності у сфері продовольчої безпеки, спричиненої війною в Україні.

Зазначається, що ціни на продовольство зростали ще до того, як перший російський танк перетнув кордон України, — як наслідок зростання цін на нафту та наслідків пандемії коронавірусу.

Експерти відзначають, що 811 мільйонів людей зіткнулися з хронічним недоїданням у 2020 році, і, якщо вірити моделюванню ФАО, війна збільшить кількість тих, хто недоїдає ще на 13 мільйонів.

Фахівці пояснюють, що світова продовольча безпека схожа на картковий будиночок – споруда може впасти, якщо впаде хоч одна карта.

Концентрований характер глобальної продовольчої системи створює вразливість, яка може мати каскадні наслідки у разі порушення роботи будь-якої її частини, вважають фахівці. І зазначають, що, можливо, війна в Україні і стала поштовхом до нової кризи в галузі продовольства, проте недоліки та складності у глобальній продовольчій системі, які давно були присутні, також відіграли свою роль.

Що робити?

Експертна група закликає світову спільноту вжити термінових заходів:

– надати фінансову допомогу та полегшити заборгованість для вразливих країн;
- припинити надмірну спекуляцію товарами та підвищити прозорість ринку;
– сформувати регіональні запаси зерна;
– диверсифікувати виробництво продуктів харчування та реструктурувати торгові потоки;
- скоротити використання біопалива, поголів'я худоби та залежність від добрив та викопної енергії у виробництві продуктів харчування.

Підсумок

Експерти пропонують різні варіанти запобігання кризі продовольства. Вони варіюються за рівнем ризику, та їх безліч. Одне ясно напевно: якщо не зупинити російську агресію якнайшвидше, жодні короткочасні заходи щодо врегулювання не врятують світ від голоду якщо не 2022-го, то у наступні роки.