Вибори на Донбасі, часові межі окупації та амністія: що передбачає урядовий законопроект про перехідний період

Вибори на Донбасі, часові межі окупації та амністія: що передбачає урядовий законопроект про перехідний період

Київ  •  УНН

 • 33007 перегляди

КИЇВ. 17 серпня. УНН. На сайті Верховної Ради України цього тижня з’явився текст законопроекту № 5844 щодо державної політики перехідного періоду на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. УНН зібрав для вас основні положення урядового законопроекту, який наразі розглядає профільний комітет.

Цитата:

“Законопроект пропонує уніфікувати підходи як щодо тимчасово окупованих частин Донецької і Луганської областей, так і щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Ці території є тимчасово окупованими територіями, на яких діють окупаційні сили та окупаційні адміністрації Російської Федерації. Законопроект впорядковує та осучаснює існуючу профільну термінологію, а також запроваджує поняття, які розкривають його новели”, — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту за авторства віце-прем’єр-міністра України — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова.

Деталі

У пояснювальній записці зазначається також, що документ пропонує розподілення регулювання на “конфліктний” та “постконфліктний” періоди, що, на думку авторів, дозволить визначити певний алгоритм дій держави під час реінтеграції тимчасово окупованих територій та їхніх мешканців, деокупації тимчасово окупованих територій, включаючи питання демілітаризації та роззброєння, розв’язання гуманітарних проблем, відновлення правосуддя тощо.

Як зазначає Резніков, реалізація положень закону планується в межах передбачених асигнувань Державного бюджету України. Водночас низка заходів потребуватиме додаткових видатків з Бюджету, зокрема виплата пенсій. Орієнтовно загальна сума боргу становить 90 млрд грн, але виплати будуть здійснені після реструктуризації, порядок якої визначить уряд.

Держава-агресор та наслідки її діяльності

Так, державою-агресором і державою-окупантом у документі визначено Російську Федерацію. Зазначається також, що відповідальність за порушення внаслідок збройної агресії покладається на РФ. Отже, згідно з законопроектом, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої Кремлем на території України, у повному обсязі здійснює Україна в порядку, визначеному урядом, з подальшим пред’явленням вимог про відшкодування шкоди до Російської Федерації.

Визначається, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування зобов’язані вживати всіх можливих правомірних заходів для стягнення з РФ компенсації за:

  • збитки, завдані Україні, юридичним та фізичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
  • відшкодування, здійснені Україною.

Відповідно до законопроекту, нормативно-правові акти РФ, пов’язані з тимчасовою окупацією, є “нікчемними, не створюють жодних правових наслідків”, їх нікчемність “не підлягає оскарженню та не може бути скасована”.

Примусове або автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, громадянства РФ — не визнається; документи, що посвідчують особу, видані окупаційними силами, вважаються недійсними та не дають права на в’їзд на тимчасово окуповані території та виїзд з них, а також на перетин державного кордону України.

Зв’язки з РФ та окупаційними силами

Відповідно до тексту законопроекту, встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їхніх посадових осіб з окупаційними силами та адміністраціями РФ, їх посадовими особами допускається “виключно з метою забезпечення національних інтересів України для захисту прав і свобод людини і громадянина, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню територіальної цілісності України”.

“Не допускається встановлення зв’язків та взаємодія народних депутатів України, депутатів місцевих рад, органів місцевого самоврядування України, їх посадових осіб з Російською Федерацією, її державними органами та органами місцевого самоврядування, окупаційними силами та окупаційними адміністраціями Російської Федерації, їхніми посадовими особами з питань, пов’язаних із подоланням наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, без уповноваження на це від Президента України”, — значиться у документі.

Також протягом тимчасової окупації забороняється здійснення будь-яких правочинів з об’єктами власності, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, якщо їх стороною є окупаційні сили або окупаційні адміністрації РФ чи юридична особа, яка перебуває під контролем агресора.

Будь-які правочини, здійснені всупереч положенням частин дев’ятої-одинадцятої цієї статті, є “нікчемними”.

Часові межі окупації

Відповідно до проекту законодавчого акту, датою початку тимчасової окупації українських територій є 20 лютого 2014 року. Визначається, що дати початку тимчасової окупації окремих населених пунктів, районів встановлює Президент України за поданням Міноборони на основі пропозицій Генштабу ЗСУ.

Згідно з текстом законопроекту, дата деокупації населеного пункту (району) є днем завершення конфліктного та початку постконфліктного періоду на відповідній території. Дату відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону встановлює Президент України.

Кримінальні правопорушення в період окупації, покарання за них та амністія

У документі сказано, що особа, яка, перебуваючи у складі окупаційних сил чи адміністрацій РФ, вчинила кримінальне правопорушення у зв’язку з тимчасовою окупацією, не може бути звільнена від кримінальної відповідальності і до неї не може бути застосована амністія, якщо вона вчинила злочин, зокрема:

  • який підпадає під юрисдикцію МКС у межах, визнаних Україною;
  • що спричинив смерть людини або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;
  • який є умисним тяжким або особливо тяжким злочином проти життя та здоров’я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи або проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Окрім того, іноземці та особи без громадянства, які, перебуваючи у складі окупаційних сил чи окупаційних адміністрацій Російської Федерації, вчинили кримінальні правопорушення у зв’язку з тимчасовою окупацією, не можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності і до них не може бути застосована амністія.

Вибори, референдуми, формування органів місцевого самоврядування

Законопроектом визначається, що на тимчасово окупованих територіях загальнодержавні вибори та всеукраїнські референдуми не проводяться — так само як і місцеві вибори та місцеві референдуми.

На деокупованих територіях загальнодержавні вибори та всеукраїнські референдуми можуть бути проведені лише за умови дотримання вимог Конституції України, Виборчого кодексу України, цього та інших законів.

Зазначається, що вибори та референдуми на деокупованих територіях проводяться з обов’язковим додержанням стандартів ОБСЄ та Ради Європи щодо виборів, референдумів.

Вибори на деокупованих територіях проводяться лише в разі можливості забезпечити, зокрема, недопущення протиправного втручання у виборчий процес, у тому числі з боку РФ, значиться у проекті закону.

Роззброєння

У законопрооекті визначено, що на КПВВ постійно та на деокупованих територіях протягом року з дати деокупації населеного пункту особи можуть добровільно здати за винагороду органам Нацполіції зброю, боєприпаси, вибухові, інші речовини і предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також інше озброєння, військову техніку та інше військове майно, або вказати на їх місцезнаходження.

Розмір винагороди, а також порядок використання зданого або виявленого майна визначає уряд.

Додамо

4 серпня 2021 року Кабінет міністрів схвалив законопроект “Про засади державної політики перехідного періоду”. Згідно з документом, уряд протягом двох місяців мав підготувати законопроект про впровадження на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей правосуддя (юстиції) перехідного періоду. Наступний крок — внесення законопроекту у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради.