"Ми матимемо донбаси і крими": Зеленський про необхідність дбати про права нацменшин
Київ • УНН
КИЇВ. 20 травня. УНН. Україні доведеться дбати про національні меншини, які її населяють, а інакше ми можемо отримати ситуації подібні до ситуацій в Криму чи на сході України. Про це під час пресконференції заявив Президент Володимир Зеленський, передає кореспондент УНН.
Деталі
Зеленський розповів про візит на Закарпаття.
“Ні лікарень, ні великих підприємств, ні доріг... Жодного серйозного гірськолижного курорту. На Закарпатті! Жодного. Жодного побудованого реабілітаційного центру. А що там не такі люди? Чи вони не так воювали за Україну? І всі ці люди, щодня бачать, як в Угорщині, куди вони їздять, все це є... Я хочу щоб вони хотіли бути українцями. І щоб вони пам’ятали, що вони угорська меншина, але щоб вони були українцями. Щоб вони не хотіли брати ті паспорти, а там теж є паспортизація і багато років була. Я хочу щоб вони відчували, що держава про них думає, піклується”, — зазначив Президент.
Він наголосив на необхідності запровадження спеціальних економічних умов для окремих регіонів.
“Мене цікавить питання спеціальних умов для бізнесу для Донбасу, для Закарпаття — я знаю деталі, я відчуваю ризики, відчуваю впливи інших держав. І таких меншин у нас дуже багато. І всі ці меншини, не зважаючи на те законодавство, яке подобається тим чи іншим радикальним людям з правого чи з лівого боку.... А захищати меншини нам прийдеться. Бо ми будемо мати в майбутньому ще донбаси і крими. І щоб цього не було, а всі себе відчували українцями треба вкладати гроші, вкладати увагу, ремонтувати дороги, мости”, — заявив Глава держави.
Доповнення
До прикладу відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Угорщина з вересня 2017 року ветує рішення в НАТО, що стосуються поглиблення співпраці з Україною, а також блокує діалог на політичному рівні. Так, Угорщина так і не зняла своє вето на зустрічі Комісії Україна-НАТО.
Це відбувається на знак протесту проти раніше ухваленого українського закону “Про освіту”, який передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.
Будапешт вважає, що він обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті.
Із Закарпаттям пов’язані й інші інциденти. До прикладу, на початку грудня 2020 року стало відомо про виконанням гімну Угорщини після присяги новообраними депутатами Сюртівської ОТГ Закарпатської області. Через це було звернення до СБУ.
Окрім того, СБУ провела обшуки у благодійному фонді на Закарпатті через можливе втручання у політичну ситуацію в Україні.
Після обшуків СБУ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що в Україні “продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини”.
Угорщина навіть звернулась до ОБСЄ щодо ситуації на Закарпатті з проханням направити моніторингову місію в регіон — і не вперше.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав твердження про “залякування” угорців на Закарпатті спекуляцією.
Додамо, за даними МЗС, впродовж 2017 року відбулося п’ять, 2018 року сім зустрічей, 2019 року дві та у 2020 році дві зустрічі глав зовнішньополітичних відомств України та Угорщини. Торік — у лютому в Києві та у травні — у Будапешті.
