Венеціанка позитивно оцінила законопроект про конституційну процедуру, але недоліки теж помітила

Цитата

"У законопроекті про конституційну процедуру враховані рекомендації Венеціанської комісії в її терміновому висновку про реформу Конституційного суду і внесено значну кількість поліпшень. Основні нововведення були внесені в галузі подачі конституційних скарг, гласності та гласності конституційного провадження, формування сенатів і колегій і розподілу справ, доступу до матеріалів справи, дисциплінарної відповідальності суддів і внутрішнього функціонування Конституційного суду", - йдеться у висновку.

Деталі

Повідомляється, що законопроект вводить Автоматизовану систему управління документами, яка забезпечує відкритий доступ до матеріалів справ і використовується для формування сенатів, колегій і призначення суддів-доповідачів. Судді можуть подолати можливе перешкоджання з боку судді-доповідача або голови при складанні порядку денного суду.

Венеціанська комісія відзначає, що законопроект також поліпшить доступ заявників до Суду за допомогою різних засобів (електронні скарги і спілкування, термін для усунення недоліків у скарзі, забезпечувальні заходи, відшкодування витрат, компенсація за невиправдані затримки). Позитивним є те, що кворум зменшується, якщо один або два судді відводять (само) відведення.

Також законопроект реалізує рекомендації Венеціанської комісії щодо підтвердження скасування правових положень Великою палатою і обмеження обсягу апеляції/скарги. У законопроекті про конституційну процедуру також йдеться про необхідність надання достатніх і послідовних аргументів на користь рішень суду.

Додамо

Однак Венеціанська комісія відзначає, що у законопроекті є і недоліки.

"Що найбільш важливо, він не містить положень про нову систему конкурсного відбору суддів з міжнародним компонентом, як рекомендовано в терміновому висновку. Хоча цю систему призначення не потрібно включати в законопроект, поправка до статті 11 Закону про Конституційний суд має бути видалена, а поточні вакансії в Конституційному суді повинні заповнюватися тільки після поліпшення системи призначень", - наголошується у висновку.

Основні рекомендації Венеціанської комісії щодо внесення змін до законопроекту наступні:

· З точки зору процедурної економії, розгляд конституційних скарг, під час яких сенат вважає положення закону неконституційним, має бути передано на розгляд Великої палати, тільки якщо президент або парламент зажадають такої передачі.

· Що стосується дисциплінарного провадження, то замість виконавчої влади (тобто президента) ініціатива про порушення дисциплінарного провадження повинна бути передана Національному агентству з попередження корупції. "Надання антикорупційним органам деяких наглядових повноважень над суддями відповідає загальним принципам конституціоналізму та верховенства закону", - заявляє Венеціанська комісія.

· Відсутність будь-якої форми диференційованих санкцій в законопроекті є проблемою. Щоб ввести в дію дисциплінарну систему, за дисциплінарні проступки нижче порога "серйозного дисциплінарного проступку" повинні бути введені інші санкції, такі як попередження, догани, зниження заробітної плати і т. д., і ці санкції повинні застосовуватися простою більшістю голосів. 

· Суд повинен мати можливість переглянути своє власне рішення, якщо один з його суддів, які голосують за це рішення, був засуджений в останній інстанції за отримання хабара в зв'язку з прийняттям цього рішення.

Крім того, наголошується, що Конституційному суду повинна бути надана можливість висловити свою думку щодо переглянутого законопроекту.

Що ще відомо

Парламентарії направили до парламентського комітету на повторне перше читання законопроект "Про конституційну процедуру", який повинен вирішити проблему конституційної кризи в Україні.

Законопроект № 4533 від 21.12.2020 напрацьований робочою групою КСУ щодо врегулювання "конституційної кризи".

Документ передбачає низку нововведень. Зокрема, запропоновано, щоб Конституційний Суд приймав рішення двома третинами від свого складу.

Як повідомляв УНН, так звана “конституційна криза” розпочалася 27 жовтня. Тоді Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації.

11 грудня Венеційська комісія схвалила два висновки, які стосуються рішення КСУ та ситуації з антикорупційним законодавством.

До цього, 9 грудня Венеційська комісія оприлюднила терміновий висновок про законодавчу ситуацію з механізмами протидії корупції у відповідності з рішенням КСУ від 27 жовтня. У висновку зазначається, що рішення КСУ “не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві”.

10 грудня Венеційська комісія оприлюднила другий висновок щодо ситуації з КСУ. Висновок включає рекомендації Верховній Раді більш чітко прописати ситуації, при яких може бути обмежена діяльність КСУ, а суддям Конституційного Суду рекомендують більш конкретно вказувати причини неконституційності законів при ухваленні рішень.

Це послідувало після звернення 25 листопада Президента Володимира Зеленського до Венеційської комісії з проханням дати висновок про стан антикорупційного законодавства держави після резонансного рішення Конституційного Суду.

Водночас Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким запропонував звільнити всіх суддів КСУ, які ухвалили відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів. Згодом до нього подали альтернативи, зокрема і голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Згодом Президент відкликав свій законопроект, який, до того ж, критикували у “Венеційці”.